Вольф фон Штуттергайм

Вольф фон Штуттергайм (нім. Wolff von Stutterheim; нар. 17 лютого 1893, Кенігсберг, Пруссія — пом. 3 грудня 1940, Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор Люфтваффе (1940), один з командирів бомбардувальної авіації Повітряних сил Третього Рейху. Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Учасник Першої та Другої світових війн.

Вольф фон Штуттергайм
Wolff von Stutterheim
Народження 17 лютого 1893(1893-02-17)
Німецька імперія Кенігсберг, Пруссія
Смерть 3 грудня 1940(1940-12-03) (47 років)
Третій Рейх Берлін
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ піхота
бомбардувальна авіація
Роки служби 19121920
19351940
Звання  Генерал-майор Люфтваффе
Формування IV./KG 152
Командування III./KG 77, KG 77
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
CMNS: Вольф фон Штуттергайм у Вікісховищі

Біографія ред.

Вольф фон Штуттергайм народився 17 лютого 1893 року у Кенігсберзі у старовинній родині спадкових військових, у сім'ї яка мала декілька генералів у роду та сім кавалерів Pour le Mérite. Одинадцять членів родини пали на полях Першої світової війни, зокрема його батько та два дядьки.

1 квітня 1912 Вольф поступив на військову службу фанен-юнкером до 1-го гвардійського гренадерського полку царя Александра[de] Прусської армії. У червні 1914 року отримав перше офіцерське звання лейтенант та призначений командиром взводу цього полку.

З перших днів війни на фронті, бився у Бельгії, де 6 серпня дістав поранення. До середини жовтня на лікуванні у шпиталі. З 14 жовтня 1914 року — командир роти свого полку, бої на Західному фронті біля Аррасу. 31 грудня знову важко поранений та евакуйований у тил. Після повернення призначений ад'ютантом фузілерного батальйону у 1-му гвардійському гренадерському полку, але у травні дістав чергового поранення, й до 21 червня був на лікуванні у госпіталі.

Після одужання повернувся командиром роти, але за місяць знову був поранений — вже вчетверте. Проте, завершився курс лікування Вольф фон Штуттергайм повернувся до строю у серпні 1915 року, але ненадовго: 27 серпня його знову важко поранило та він до кінця лютого 1916 року був у медичному закладі на лікуванні.

1 березня 1916 року молодий лейтенант знову в строю, продовжував битися у лавах свого полку на Східному та Західному фронтах, командував ротою, був ад'ютантом 2-го батальйону, полку. Вже після завершення війни, 24 грудня 1918 року дістав шосте важке поранення, перелом основи черепа у наслідок падіння з коня, й вже до війська не повернувся. Після лікування 15 травня 1920 року звільнений у запас.

Після війни тривалий час лікувався від наслідків своїх поранень. У 1923 році поступив до університету Мюнхена, де вивчав юриспруденцію та лісове господарство. З 1927 по червня 1935 служив у різних лісових структурах Веймарської республіки.

1 липня 1935 року відновився у лавах Збройних сил Німеччини, цього разу вступив до Люфтваффе та поступив на льотні навчальні курси у Магдебурзі. 28 червня 1936 року потрапив в авіаційну катастрофу й дістав важких поранень, був на лікуванні до квітня 1938 року.

Повернувшись до строю, проходив службу на різних посадах у штабних структурах Люфтваффе. 1 січня 1939 року призначений командиром групи в ескадрі KG 152, а трохи пізніше KG 77. З 14 вересня 1939 року — командир 77-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе, з невеликою перервою до серпня 1940 року. У червні 1940 року під час боїв у небі над Францією отримав важке поранення, від наслідків якого помер у шпиталі Шаріте в Берліні 3 грудня 1940 року.

Див. також ред.

Література ред.

  • Eckart von Stutterheim, Kurt von Stutterheim: Die Herren und Freiherren von Stutterheim/Alt-Stutterheim. Verlag Degener & Co. Neustadt an der Aisch 1965. S. 197—198, 240—243. Bildtafel nach S. 240.(нім.)
  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 386—388.(нім.)
  • Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 394—396.(нім.)

Посилання ред.

  • Generalmajor Wolf von Stutterheim. на geocities.ws. (англ.)
  • Stutterheim, Wolff von [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
оберст
Генріх Зювальд
 
командир
77-ї бомбардувальної ескадри

14 вересня 1939 — 20 березня 1940
Наступник:
оберст
Йоханн-Фолькмар Фіссер
Попередник:
оберст
Йоханн-Фолькмар Фіссер
 
командир
77-ї бомбардувальної ескадри

21 червня — 1 серпня 1940
Наступник:
оберст
Гайнц-Гельмут фон Вуліщ

Примітки ред.