Волошко Євген Михайлович

український літературознавець і критик

Євген Михайлович Воло́шко (нар. 16 березня 1927, Луганськ — пом. 2006) — український літературознавець і критик, кандидат філологічних наук з 1968 року, доцент; член Спілки письменників України з 1963 року.

Євген Михайлович Волошко
Народився 16 березня 1927(1927-03-16)
Луганськ
Помер 2 лютого 2006(2006-02-02) (78 років)
Країна Україна Україна
Діяльність літературознавець, критик
Alma mater Ворошиловградський педагогічний інститут
Галузь літературознавство
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Членство Національна спілка письменників України

Біографія ред.

Народився 16 березня 1927 року в місті Луганську (тепер Україна). 1951 року закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут. Працював вчителем. Член КПРС з 1964 року. У 19671980 роках працював викладачем Донецького вищого військово-політичного училища; у 19801989 роках — завідувач кафедри української літератури Донецького університету.

З 2003 року жив у Києві. Помер у 2006 році.

Роботи ред.

Досліжував історію літературного процесу в Донбасі, автор праць про російсько-українські літературні зв’язки, українських, румейських та єврейських письменників, творчість Михайла Шолохова. Автор книжок:

  • «Поезія революційної бурі» (1961);
  • «Літописці шахтарського краю» (1968);
  • «Слово і зброя (Війна. Письменники. Донбас)» (1975);
  • «Літературний Донбас» (1980);
  • «З вічних джерел» (1987).

Співавтор і укладач книжок:

  • «Донбас. Письменник і час» (1979);
  • «Художня незглибимість „Тихого Дону“» (1985).

Література ред.