Відкрити головне меню

Во́лок — сухопутна ділянка водного шляху, через яку перетягували (волокли) судна між водоймами[1].

Частіше для волоків вибиралися місця найбільшого зближення водойм, наприклад річок різних басейнів. Довжина зазвичай не перевищувала 20-30 км. Волоком могли користуватися в одному або обох напрямках руху, залежно від рельєфу місцевості. Зазвичай волоками користувалися в період навігації (з весни по осінь). Судна перетягували по суші на котках або вивантажені на одній стороні товари перевозилися або переносилися волоком і вантажилися на судна на його іншій стороні.

ТопонімікаРедагувати

Місця деяких давніх волоків залишилися досі в топонімах. Особливо часто місця з такими назвами трапляються на просторі від верхів'їв Західної Двіни, Дніпра і Волги до Північної Двіни, по праву і ліву сторону Волги і в басейні Північної Двіни:

  • Волоколамськ — місто в Московській області, розташоване на місці давнього поселення Волок-Ламський.
  • Вишній Волочок — місто в Тверській області, розташоване на місці давнього волока з річки Тверці Каспійського басейну до річки Цна Балтійського басейну.
  • Переволочна — село в Прилуцькому районі Чернігівської області.

Окрім того, три невеликі села з назвою «Волок» існують у Новгородській області Росії і одне в Білорусі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати