Відкрити головне меню

Володийовський Юрій

(Перенаправлено з Володиєвський Юрій)

Ю́рій (Є́жи) Володийо́вський, відомий також як Гектор кам'янецький[1] (пол. Jerzy Wołodyjowski; * 1620, Маків, Дунаєвецький район, Хмельницька область — † 26 серпня 1672, Кам'янець) — полонізований український шляхтич гербу Корчак, перемиський стольник, військовий командувач. Кавалерист корогви Яна Собеського.

Юрій Володийовський
пол. Jerzy Wołodyjowski
POL COA Korczak.svg
'
Псевдо Єжи
Народився 1620(1620)
село Ступинці (в наш час Маків)
Помер 26 серпня 1672(1672-08-26)
Кам'янець
·загиблий у бою
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада Стольник і Q64816382?
Військове звання полковник і Ротмістр
Конфесія християнин
Рід Q63531704?
У шлюбі з Кристина Єзьорковська
Герб

Пам'ятний знак Єжи Володийовському на території Петропавлівського костелу у Кам'янці-Подільському

БіографіяРедагувати

Народився 1620 року в селі Ступинці на Поділлі (нині село Маків).

Від гетьмана Яна Собеського отримав посаду ротмістра у фортеці Кам'янця. Від 1669 року полковник. 1671 року був комендантом військового форпосту Хрептів (місцевості між Кам'янцем і Могилевом-Подільським).

Юрій Володийовський став прототипом для головного персонажу трилогії Генрика Сенкевича — Міхала Володийовського.

Придбав від Ґабріеля Сільніцького маєтки у селах Блищанівка, Шатава, Михайлівка.[2]

Загинув 26 серпня (за деякими даними 27 серпня) 1672 під час облоги турками Кам'янецької фортеці.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Adam Przyboś. Hejking (Heinkink, Hekling)… — S. 352.
  2. Błyszczanówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. — Т. XV, cz. 1 : Abablewo — Januszowo. (пол.)

ЛітератураРедагувати

  • Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Юрій-Михал (Єжі) Володийовський (1620—1672 рр.) // Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського: політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини: Історичні нариси. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. — С. 21—25.
  • Przyboś A. Hejking (Heinkink, Hekling) // Polski Słownik Biograficzny. — 1961—1962. — T. IX. — S. 351—352. (пол.)