Володимир (в миру Шлапак Василь Володимирович, нар. 3 серпня 1979, смт. Черняхів) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Автокефальної Православної Церкви), архієпископ Житомирський і Поліський.

Володимир

Владиккккк.jpg

Архієпископ Житомирський і Поліський
з 10 липня 2015
Церква: УАПЦПЦУ
Попередник: він сам, до переходу в УПЦ КП
Єпископ-настоятель храму
12 травня 2015 — 10 липня 2015
Церква: УПЦ КП
Громада: святої рівноапостольної Марії Магдалини (м. Житомир),
Почаївської ікони Божої Матері (смт Черняхів)
Архієпископ Житомирський і Поліський
(до 25 травня 2011 — єпископ)
21 червня 2009 — 23 квітня 2015
Обрання: 20 червня 2009
Церква: УАПЦ
Попередник: Богдан (Кулик), як вікарний єпископ Житомирський
Наступник: він сам, після повернення до УАПЦ
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія (2001) і Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (2006)
Науковий ступінь: Доктор богослів’яd (2015)
Діяльність: священнослужитель
Тезоіменитство: 28 липня
Ім'я при народженні: Василь Володимирович Шлапак
Народження: 3 серпня 1979(1979-08-03) (41 рік)
Черняхів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Священство: диякон 28 листопада 1996 священик 29 грудня 1996
Чернецтво: 10 лютого 2009
Єп. хіротонія: 20 червня 2009

Нагороди:

Орден Святого Володимира Великого (УАПЦ)
Орден святого Архістратига Михаїла II ступеня (ПЦУ)

CMNS: Володимир у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї службовців.

Після закінчення Черняхівської середньої школи в 1996 році навчався і закінчив пастирсько-богословські курси при Житомирському єпархіальному управлінні.

28 листопада1996 — дияконська хіротонія

29 грудня 1996 — хіротонія у пресвітера у стані целібата звершена єпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом.

За час служіння за ревну працю був відзначений рядом священичих нагород, та призначений благочинним Черняхівського та в.о. Радомишльського округів.

1997—2001 рр. навчався в Київській духовній семінарії.

2001—2006 рр. навчався в Чернівецькому національному університеті за спеціальністю релігієзнавство і філософія.

2007 р. закінчив магістерський курс при Львівській православній духовній академії та продовжив навчання в аспірантурі даного закладу.

2009 р. здобув там науковий ступінь кандидата богословських наук.

2008 року через непопулярну методику управління єпархією архієпископа Ізяслава отець Василь вимушений був покинути Київський Патріархат та звертається з проханням до Предстоятеля УАПЦ   Блаженнішого митрополита Мефодія (Кудрякова) прийняти його до кліру Житомирської єпархії УАПЦ.

10 лютого 2009 року з рук митрополита Київського і всієї  України Мефодія приймає чернечий постриг з возведенням у сан ігумена.

До дня Святої Пасхи ігумен Володимир нагороджується возведенням у сан архімандрита, і призначається адміністратором УАПЦ на Житомирщині.

20-го червня 2009 року Архієрейський собор УАПЦ обирає архімандрита Володимира (Шлапака), клірика Житомирської єпархії УАПЦ, єпископом Житомирським і Поліським.

21-го червня у церкві Різдва Христового м. Тернополя здійснена архієрейська хіротонія єпископа Володимира.

25 травня 2011 року постановою Архієрейського собору та указом Блаженнішого Мефодія митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ призначається на посаду голови фінансового відділу при Київській Патріархії. Цього ж року указом Блаженнішого Мефодія митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ возведенний в сан архієпископа.

У 2012—2014 рр. був відповідальним шеф-редактором офіційного сайту УАПЦ .

28 липня 2013 року в день 1025-ліття Хрещення Київської Русі нагороджений Блаженнішим Мефодієм, Предстоятелем УАПЦ, орденом князя Володимира Великого.

З 2014 року викладає предмет Християнської етики в Черняхівській гімназії Житомирської області, також займає посаду помічника народного депутата України П. В. Дзюблика.

В 2015 році захистив дисертацію з присвоєнням вченої ступені доктора теології (ThDr) у Пряшівському університеті (Словаччина).

10 липня 2015 року рішенням Архієрейського собору УАПЦ та указом Блаженнішого Макарія митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ призначений керуючим новоутвореної Житомирської єпархії.

23 червня 2017 року ухвалою Архієрейського собору призначений головою фінансово-господарської комісії УАПЦ.

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УАПЦ взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

27 липня 2019 року, рішенням Синоду ПЦУ, очолив ліквідаційну комісію юридичної особи релігійної організації «Патріярхія УАПЦ»[1]

3 серпня 2019 року, в день свого 40-річчя нагороджений митрополитом Київським і всієї України, Блаженнішим Епіфанієм орденом святого Архістратига Михаїла II ступеня

14 вересня архієпископ Володимир став першим архієреєм ПЦУ, що співслужив із ієрахрами Александрійського патріархату. Він взяв участь у богослужінні у селі Осса поблизу Cалонік, яке очолив митрополит Триккійський і Стагонійський Православної церкви Еллади Хризостом (Насіс)[pl], де співслужив ієрархам Церкви Еллади, Константинопольського та Александрійського патріархатів: митрополитові Лангадаському, Літійському та Рендінському Іоану (Тасьясу), єпископові Фермському на спокої Димитрію (Грольосу) та єпископові Мозамбіцькому Хризостомові (Карагунісу).[2][3][4] Ця спільна літургія стала передвісником офіційного визнання Православної церкви України з боку Александрійського патріархату 8 листопада того ж року.[5]

28 липня 2020, у день свого тезоіменитства, архієпископ Володимир отримав з рук блаженнішого Епіфанія іменну панагію.

ПриміткиРедагувати