Цесевич Володимир Платонович
| Цесевич Володимир Платонович | |
|---|---|
| Народився |
11 жовтня 1907 Київ, Російська імперія |
| Помер |
28 жовтня 1983 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Науковий керівник | Тихов Гавриїл Адріанович |
| Членство | НАН України |
| Батько | Цесевич Платон Іванович |
| Нагороди |
  |
 Цесевич Володимир Платонович у Вікісховищі | |
Володи́мир Плато́нович Цесе́вич (11 жовтня 1907, Київ — 28 жовтня 1983, Одеса) — український астроном, член-кореспондент АН УРСР, професор Одеського університету та директор його астрономічної обсерваторії.
Біографія ред.
Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 року в м. Київ.
В 1927 році закінчив Ленінградський університет, вступив до аспірантури Пулковської обсерваторії до астрофізика Г. А. Тихова. До цього часу він опублікував вже 65 робіт.
Йому одному з перших прийшла в голову думка про використання переваг південного неба для спостережень змінних зірок. Був одним із засновників Душанбінської обсерваторії (нині — Інститут астрофізики АН Таджикистану).
В 1937—1942 роках був співробітником Астрономічного інституту АН СРСР у Ленінграді. Доктор наук з 1944 року.
З 1944 року життя В. П. Цесевича було пов'язане з Одеським державним університетом імені І. І. Мечникова, де він завідував кафедрою. За сумісництвом у 1948—1959 роках очолював Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР, де започаткував спостереження і дослідження змінних зірок.
В 1948 році його було обрано членом-кореспондентом Академії Наук УРСР.
Заснована ним скло тека знімків неба Одеської обсерваторії вийшла за кількістю астронегативів на третє місце в світі (після колекцій Гарвардської обсерваторії в США і Зонненбергської обсерваторії у Німеччині).
Був одним із співавторів колективної монографії у 3 томах «Змінні зірки» (1947 р.).
Крім суто наукової, дуже важливою у житті В. П. Цесевича була педагогічна та популяризаторська діяльність. Його книга «Що і як спостерігати на небі» (1950 р.) витримала шість видань.
В. П. Цесевич є автором 753 наукових та науково-популярних робіт, зокрема, всесвітньо відомих монографій «Затемнені зорі» та «Зорі типу RR Ліри». Основні праці присвячені змінним зорям, їх математичному моделюванню, зокрема, дослідженню змін їхнього блиску, теорії затемнень подвійних зір та складанню таблиць для визначення їх характеристик.
Керівник понад 40 кандидатських дисертацій.
Помер 28 жовтня 1983 року в м. Одеса. Похований на 2-му християнському кладовищі.
Праці ред.
- Цесевич В. П. Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной. — Киев : Издательство АН УССР, 1949. — 8000 прим.
- Маяки Всесвіту: [Про змінність блиску зірок]. — Київ: Наукова думка, 1966. — 148 с.
- Цесевич В. П. Переменные звезды и способы их исследования. — Москва : Педагогика, 1969. — 240 с. — 27000 прим.
- Затменные переменные звезды / Цесевич В. П. (ред.). — Москва : Наука, 1971. — 352 с. — 1650 прим.
- Исследования переменных звезд в избранных областях Млечного Пути. — Київ: Наукова думка, 1976. — 255 с.
- Тісні подвійні зірки. — Київ, 1980. — 48 с.
Нагороди ред.
Ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора; медалі.
Батько ред.
Цесевич Платон Іванович (1879—1958) — артист опери (бас-контанте), співав в оперних театрах Одеси, Києва, Москви. Народний артист РРФСР. Похований на Новодівочому кладовищі у Москві.
Див. також ред.
- 2498 Цесевич — астероїд, названий на честь астронома[1].
Примітки ред.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біогр. словник. — Т. 4: Р — Я./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 363—367.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |