Горянський Володимир Вікторович

радянський і український актор, телеведучий

Володи́мир Ві́кторович Горя́нський (нар. 24 лютого 1959, Стаханов) — український актор, телеведучий, артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист України, член Національної спілки театральних діячів України.

Горянський Володимир Вікторович
Народився24 лютого 1959(1959-02-24) (65 років)
Кадіївка, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнець
Громадянство УРСР
Україна Україна
Діяльністьактор, кіноактор, ведучий
Alma materДніпропетровське театральне училище (1979) і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності1980 — донині
IMDbnm0331412
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Дружби
Орден Дружби
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України

CMNS: Горянський Володимир Вікторович у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов (нині Кадіївка). В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище (курс В. І. Ковалевського). В 1996 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (спеціальність «Організація і управління театрально-видовищними підприємствами»).

Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.

Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.

Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».

Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.

У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».

З 11 жовтня 2015 року буде одним із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».

У 2015 році Володимир Горянський таємно одружився з Оленою Фейсою.[1]

Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[2]

Ролі в театрі

ред.

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

ред.
  • Богдан — «Change, або Нас поміняли тілами» Андрія Курейчика (2007)

Фільмографія

ред.
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2019 с Великі Вуйки Великі Вуйки Василь Васильович Микитюк, голова села Великі Вуйки
2019 ф 11 дітей з Моршина 11 дітей з Моршина Швіндель (професор)
2018 с Сувенір з Одеси Сувенир из Одессы Зуєв
2018 с Копи на роботі Копи на роботі головна роль
2017 с Догори дриґом Догори дриґом Савелій Самойлович
2017 ф DZIDZIO Контрабас DZIDZIO Контрабас бракон'єр
2015 ф Полон Captum Терорист
2009 ф Хочу дитину Хочу ребёнка Ілля Веселкін, батько Іллі, лікар
2007 ф Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї Очень новогоднее кино, или Ночь в музее сторож
2006 с Утьосов пісня завдовжки з життя Утёсов. Песня длиною в жизнь Пушок, суфлер
2004 ф Залізна сотня Залізна сотня лектор
2004 ф Путівник Путеводитель
2003 ф Цикута Цикута
2003 ф Снігова королева Снежная королева сніговик-священик
2002 ф Попелюшка Золушка Астролог
2001 с День народження Буржуя-2 День рождения Буржуя-2 Костя
2001 ф Вечори на хуторі біля Диканьки Вечера на хуторе близ Диканьки Панас, козак
2000 ф Нескорений Нескорений агент Пашкевич
2000 ф Життя як цирк Життя як цирк Вікентій
1999 с День народження Буржуя День рождения Буржуя Костя
1996 ф Операція «Контракт» Операція «Контракт» Катерновський
1993 ф Ніч питань Ночь вопросов Петро
1980 ф У матросів немає питань У матросов нет вопросов епізодична роль (немає в титрах)

Нагороди

ред.
 
Зірка Володимира Горянського на Площі зірок в Києві. Відкрита 14 листопада 2015 р.
  • Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3][4]
  • Народний артист України (27 березня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня театру[5]
  • Заслужений артист України (20 лютого 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм[6]
  • Орден Дружби (Російська Федерація, 15 січня 2004) — за великий внесок у розвиток мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв'язків[7]
  • Лауреат премії «Людина року» в номінації «Актор року» в 2002, 2003 і 2005 роках
  • Лауреат премії «Колесо фортуни»
  • Кавалер орденів Св. Володимира IV ступеня[джерело?]
  • 14 листопада 2015 року в Києві на Площі зірок відкрито іменну зірку Володимира Горянського[8].

Примітки

ред.
  1. Владимир Горянский тайно женился в США (рос.). Ivetta.ua. 5 лютого 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  2. Володимир Горянський - Я люблю свою країну.
  3. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  4. Рибчинський отримав звання Героя України, Горянський — орден, а Міхалок та Dzidzio — звання заслужених артистів [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Детектор Медіа, 24 серпня 2020
  5. Указ Президента України від 27 березня 2008 року № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  6. Указ Президента України від 20 лютого 1998 року № 141/98 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»
  7. Указ Президента Российской Федерации № 36 от 15 января 2004 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации граждан Украины» [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Відкриття «Площі зірок» (укр.). Агентство «Кримські новини». 14 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.

Посилання

ред.