Володимир-Волинський повіт

повіт Волинської губернії Російської імперії

Володимир-Волинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Володимир-Волинський.

Володимир-Волинський повіт
Coat of arms of Vladimir-Volynsky Uyezd.png
Герб повітового центру
Volin gub (1863) volodimir.png
Губернія Волинська губернія
Центр Володимир-Волинський
Створений 1795 рік
Площа близько 6 440 км²
Населення 277 265 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Царські часиРедагувати

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

Повіт був розташований в західній частині губернії і на заході межував з Австро-Угорщиною, на сході з Ковельським, Луцьким і Дубенським повітами Волинської губернії. Займав площу 5695,8 верст² (близько 6 440 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 277 265 чоловік. З них 72,09 % — українці, 10,42 % — євреї, 8,38 % — поляки, 5,68 % — німці, 2,76 % — росіяни, 0,59 % — чехи[1].

У адміністративному відношенні повіт на 1885 рік розділявся на 33 волості, в яких було 337 сільських общин. Наприкінці ХІХ ст. ряд волостей було ліквідовано, тому на 1906 рік у повіті було 22 волості. Повітове місто власної волості не мало.

Склад повіту на 1915 рік[2]
назва центр містечка (14)
м. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
1 Бранська волость с. Брани Дружкопіль
2 Бережецька волость с. Бережці
3 Вербська волость с. Верба
4 Головенська волость с. Головне
5 Грибовицька волость с. Грибовиця
6 Гущанська волость с. Гуща Опалин
7 Згорянська волость с. Згорани
8 Киселинська волость м. Киселин Киселин, Оздютичі
9 Коритницька волость м. Коритниця Времби, Коритниця
10 Крименська волость с. Кримно
11 Любомльська волость м. Любомль Любомль
12 Микулицька волость с. Микуличі
13 Новодвірська волость с. Новий Двір Озеряни
14 Олеська волость с. Олеськ
15 Підберезська волость с. Підбереззя
16 Порицька волость м. Порицьк Порицьк, Милятин
17 Пульменська волость с. Пульмо
18 Романівська (Свинюська (?)) волость м. Романівське (Свинюхи (?)) Романівське (Свинюхи (?))
19 Скобелецька волость с. Скобелка Горохів
20 Хорівська волость с. Хорів Локачі
21 Хотячівська волость с. Хотячів Устилуг
22 Шацька волость с. Шацьк
  • місту Володимир-Волинський було підпорядковано передмістя Бішаниця та Федорівка.

Період Української державиРедагувати

Польські часиРедагувати

Володимирський повіт
Powiat włodzimierski
Повіт на мапі воєводства
Країна   Польща
Воєводство Волинське
Адміністративний центр Володимир
Населення: 150 400
Площа: 2208 км2
Густота: 68,1 осіб на 1 км2


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 7
Адміністрація
Мапа

Володимирський повіт (Powiat włodzimierski) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Волинського воєводства міжвоєнної Польщі, один із 10 повітів воєводства.

Адміністративні зміниРедагувати

12 грудня 1920 р. з повіту вилучені Бранська, Хорівська, Підберезська, Свинюська, Скобелецька, Киселинська і Горохівська волості та з них утворено Горохівський повіт[3]; до новоутвореного Любомльського повіту передані ґміни Березьце, Головно, Гуща, Любомль, Пульмо, Шацк і Зґорави[4]; до Ковельського повіту — ґміни Кримно і Нови Двур[5].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1933 р. колонії Олександрівка і Северинівка передані з ґміни Коритниця до ґміни Верба[6].

Географічні даніРедагувати

Повіт займав південно-західну частину воєводства і межував із заходу з Люблінським воєводством (Грубешівський повіт), з півночі — з Любомльським повітом, зі сходу — з Ковельським і Горохівським повітами, з півдня — зі Львівським воєводством (Сокальський повіт).

Площа повіту становила 2.208 км2, населення було 150,4 тис. осіб (за переписом 1931 року), а густота населення становила 68 осіб на 1 км2. Крім української більшості були польська, єврейська і чеська меншини.

Адміністративний поділРедагувати

 
Володимирський повіт

Сільські ґміни:

Міста:

У складі СРСРРедагувати

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[7]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Вербський (Оваднівський), Володимир-Волинський, Порицький і Устилузький райони.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати