Відкрити головне меню

Волиця (Хмельницький район)

село у Хмельницькому районі Хмельницької області

Воли́ця — село в Україні, в Шаровечківській сільській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 464 осіб.

село Волиця
Volytsya khml gerb.png Volytsya khml prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Громада Шаровечківська сільська громада
Код КОАТУУ 6825083902
Основні дані
Засноване 1610
Населення 464
Площа 7,712 км²
Густота населення 60,17 осіб/км²
Поштовий індекс 31335
Телефонний код +380 382
Географічні дані
Географічні координати 49°24′48″ пн. ш. 26°48′38″ сх. д. / 49.41333° пн. ш. 26.81056° сх. д. / 49.41333; 26.81056Координати: 49°24′48″ пн. ш. 26°48′38″ сх. д. / 49.41333° пн. ш. 26.81056° сх. д. / 49.41333; 26.81056
Середня висота
над рівнем моря
317 м
Місцева влада
Адреса ради 31335, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Малашівці вул.Котовського,29 , тел. 62-08-21
Карта
Волиця. Карта розташування: Україна
Волиця
Волиця
Волиця. Карта розташування: Хмельницька область
Волиця
Волиця
Мапа

Перша згадка. 5 липня 1441 р. польський король Владислав ІІІ записав кам'янецькому каштеляну Бедриху 100 гривень на селах Остапківці (Stapkowscze) над р. Смотрич і Плоска (Ploska) над р. Плоска у Смотрицькому повіті Подільської землі [1; с.256][1]

Протягом століть, в ході національно визвольної війни село на деякий час зникало потім знову відроджувалось. Так, у 1661 році разом з сусідніми Малиничами було повністю спалене і розорене. Іоан Чарзовський — служник Маріани (з) Богужова приніс присягу про розорення сіл Малиничі і Волиця[2]

Церкви. У царські часи в податкових реєстрах значиться як приписне до Малашовець село. З писемних джерел відомо про заснування у 1833 році церкви Чуда арх. Михаїла[3] [3; с.863] (у 1982 році зруйнована танком за сприяння голови колгоспу ім. Димитрова В. А. Вельського — Прим.авт) та дерев'яної церкви Покрови у 1848 р.[4] (До наших часів не збереглась — Прим. авт).  На сьогодні в селі існує католицький костел (службу правлять Григорій Цимбала, Януш Новак та Петро Франків) і новозбудована православна церква Московського патріархату.

Пам'ятники села. В часи Другої світової війни на території свинарника було розташоване гетто (місце де окупаційна німецька адміністрація утримувала євреїв). Полонені та місцеві жителі були змушені важко працювати на будівництві траси Хмельницький — Львів. У листопаді 1942 року близько 800 євреїв було розстріляно руками місцевих вбивць у яру за селом. На місці загибелі нині знаходиться пам'ятник — надгробок, огороджений стовпчиками і дротом. Імена загиблих і катів не відомі.

В центрі височіє обеліск в пам'ять про односельчан, загиблих у роки війни та постраждалих від Голодомору 1932—1933 рр.

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Михайловський В. (2004 р.). Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.)// Український археографічний щорічник.--т. 8-9.-С. 256 – 257. 
  2. Присяжные показания о селах впоєне разоренных в Подольском старостве по случаю взымания подымной подати 1661 году // Архив Юго — Западной Росии. — ч.7.-Т.ІІ. — С.644.
  3. Приходы и церкви Подольской епархии // Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета — 1901 г. — т. 9.-С.863.
  4. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація — 1996 р.-т. 4.- С.139.

ПосиланняРедагувати