Волиця (Сокальська міська громада)
Воли́ця — село в Україні, у Сокальській міській територіальній громаді Шептицького району, Львівській області. Кількість населення — 1009 осіб (2001).
село Волиця | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Львівська область |
Район | Шептицький район |
Тер. громада | Сокальська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46120110100038875 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | Не пізніш як у XVII ст. |
Населення | 1009 |
Площа | 2,1 км² |
Густота населення | 480,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80080 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°23′29″ пн. ш. 24°20′51″ сх. д. / 50.39139° пн. ш. 24.34750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
213 м |
Водойми | річка Білий Стік |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Загальна інформація
ред.Волиця розміщена в широкій болотистій долині річки Білий Стік, притоки Західного Бугу, за 12 кілометрів на південний схід від Сокаля.
Історія
ред.На 01.01.1939 у селі Волиця Комарева проживало 1230 мешканців (680 українців-грекокатоликів, 350 українців-римокатоликів, 20 поляків, 150 польських колоністів міжвоєнного періоду у колонії Дуброва і 30 євреїв)[1]. Село входило до об'єднаної сільської ґміни Тартакув Място, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.
Будівництво церкви. Парафіяльне життя
ред.1774 рік. На лівому березі Білого Стоку почали зводити церкву Преображення Господнього. Споруджена з масивних соснових колод, має три бані. Був там прибудований вівтар, при якому священик влітку правив службу Божу. Закінчили будівництво у 1778 році. На мурованій дзвіниці колись висіло сім дзвонів. Найбільший мав ім'я Михайло. Він був найгучніший, його чули за 20 км.
Дзвін сповіщав село в разі пожежі чи іншого нещастя. На початку Першої світової війни, 1914 року австрійська військова влада наказала зняти й заховати Михайла. У 1922 році його знайшли. З такої нагоди в селі влаштували свято. Повернення «Михайла» супроводжували д-р. Теодор Вергун і сокальський декан о. Іван Волосянський. З приходом більшовиків дзвони пограбовано
Відомі люди
ред.- Роман Лагно (1977–2015) — український військовик, старший солдат резерву Національної гвардії України, старший кулеметник батальйону імені Кульчицького, учасник російсько-української війни.
- Арсеній Радкевич (1759–1821) — галицький учений-василіянин, професор гебрейської та грецької мов і герменевтики в обох відділах богословського факультету Львівського університету.
Фотографії
ред.-
Волицька церква, споруджена в 1774—1778 рр. -
Греко-католицька церква, яку будують з травня 2006 р. -
Православна церква, яку будують з травня 2008 р. -
Могила на честь борців за волю України. -
Контора агрофірми «Білий Стік». -
Школа, споруджена у 1979 р. -
Дитячий садок. -
Цвинтар.
Примітки
ред.- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82.
Джерела
ред.Посилання
ред.- Погода в селі Волиця [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]