Волиця (Шепетівський район)
Во́лиця, Вілька — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 411 осіб.
| село Волиця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Громада | Улашанівська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1593 | ||||
| Населення | 411 | ||||
| Площа | 1,85 км² | ||||
| Густота населення | 222,16 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30071 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°23′04″ пн. ш. 26°51′01″ сх. д. / 50.38444° пн. ш. 26.85028° сх. д.Координати: 50°23′04″ пн. ш. 26°51′01″ сх. д. / 50.38444° пн. ш. 26.85028° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
223 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка, вул. Перемоги, буд. 4 | ||||
| Карта | |||||
  Волиця | |||||
 Волиця | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Історія ред.
Село належало Острозьким, з 1753 року Яблоновським. У 1848 році викуплене поміщиком Біньковським.
Відносилось до Кривинської волості, Острозького повіту, Волинської губернії.
У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 7. Дворів 77, мешканців 558[1].
Під час Голодомору 1932-33 років в селі від голоду померло 28 чоловік.
В роки Другої Світової війни радянські партизани пустили під укіс два німецьких ешелони, знищили три автомашини. Нацисти за допомогу населення партизанам розстріляли у Волиці 54, у Губельцях — 48 чоловік, спалили понад 100 хат. За проявлену під час війни мужність 70 жителів нагороджено орденами і медалями СРСР.
У Волиці була розміщена центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким було закріплено 2 тисячі гектарів орної землі. Провідною галуззю господарства—рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво, овочівництво та садівництво.
Станом на 1970 рік у селі були: початкова школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Символіка ред.
Затверджена 15 вересня 2015 р. рішенням № 2/2015 LVII сесії сільської ради IV скликання.
Герб ред.
Щит розтятий, у правому зеленому полі Святий Миколай в срібному одязі з золотим шитвом, у єпископській митрі, у правій руці тримає золотий єпископський жезл, у лівій — золоту розкриту Біблію; у лівому золотому полі червоний птах Фенікс. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «Волиця» і дата «1593».
Зелений колір — символ поля і лісу. Святий Миколай — символ Свято-Миколаївського храму, покровитель села. Птах Фенікс — символ відродження села, яке було спалене в роки Великої Вітчизняної війни. Корона означає статус населеного пункту. 1593 — рік першої писемної згадки про село.
Прапор ред.
Квадратне полотнище складається з двох рівношироких вертикальних смуг, на жовтій від древка три зелених листка липи, вільна смуга — зелена. Три листка липи — символ старовинного парку Липинських, що існував колись в селі.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 532 особи, з яких 248 чоловіків та 284 жінки[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 406 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].
Станом на 1 січня 2011 року в селі проживала 301 особа, у тому числі дітей дошкільного віку — 22, шкільного віку -34, громадян пенсійного віку — 113, працюючих громадян — 61.
Відомі люди ред.
У селі народилися українські мовознавці Гуйванюк Ніна Василівна та Царук Олександр Васильович.
Примітки ред.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література ред.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
Посилання ред.
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Волиця (карта) [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Погода в селі Волиця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Паспорти сільських рад Славутського району
- Тарас Вихованець Блукає лісом Комарівка [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.]