Волдемарс Вейсс (латис. Voldemārs Veiss; *7 листопада 1899, Рига — †17 квітня 1944, Рига) — підполковник латвійської армії, ветеран Латвійської війни за незалежність (1918—1920), військовий аташе Латвії в Фінляндії та Естонії, під час Другої світової війни учасник колабораціоністського руху, штандартенфюрер Латвійського добровольчого легіону СС. Перший латвійський кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Волдемарс Вейсс
латис. Voldemārs Veiss
Народження 7 листопада 1899(1899-11-07)
Рига
Смерть 17 квітня 1944(1944-04-17) (44 роки)
Рига
Поховання Братський цвинтар (Рига)d
Країна Латвія Латвія
Третій Рейх
Роки служби 1918—1940, 1941—1944
Звання Штандартенфюрер
Командування 42-й гренадерський полк
Війни / битви Друга світова війна, Латвійська війна за незалежність і Operation Winter Magicd
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Орден Вієстура
Орден Вієстура
Хрест Заслуг айзсаргів
Хрест Заслуг айзсаргів
Медаль Незалежності Литви
Медаль Незалежності Литви
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
CMNS: Волдемарс Вейсс у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Похорон Вейса
 
Могильний камінь Волдемара Вейса на Братському цвинтарі в Ризі

19181920 — Учасник Латвійської війни за незалежність в складі Окремої студентської роти.

Після війни служив в 7-му Сигулдському піхотному полку. Був ад'ютантом головнокомандувача латвійської армії. У 19391940 — військовий представник Латвії в Фінляндії та Естонії.

З самого початку німецької окупації Латвії активно співпрацював з нацистським урядом. 7 липня 1941 командир айнзатцгрупи А Вальтер Шталекер призначив Вейса начальником ризької «служби самооборони», а 20 липня — начальником допоміжної Поліції порядку Риги. У призначеному нацистами Латвійському самоврядуванні займав пост головного директора внутрішньої безпеки, був одним з головних організаторів вербування латвійських поліцейських батальйонів. Пізніше Вейс командував 281-м Абренським латвійським поліцейським батальйоном, але невдовзі був призначений командиром 42-го полку 19-ї гранадерської дивізії СС.

У Латвійському самоврядуванні обіймав пост головного директора внутрішньої безпеки, був одним із головних організаторів добровольчого руху латвійських поліцейських батальйонів. Пізніше Волдемарас Вейс командував 281-м Абренським латвійським поліцейським батальйоном, але невдовзі призначений командиром 42-го полку 2-ї Латвійської дивізії СС.

Поранений випадковим снарядом у боях із радянськими військами у квітні 1944 і після евакуації в Ригу, помер у шпиталі 17 квітня 1944 р.

Похований на Братському цвинтарі в Ризі.

Нагороди ред.

Нагороди Латвії ред.

Нагороди Третього Рейху ред.

Вшанування ред.

Посилання ред.