Відкрити головне меню

Во́зний Ко́сть Гнатович (1887 — пом. 5 червня 1919, Житомир) — український військовий діяч, полковник, командир полку Дієвої Армії УНР, військовий комендант міста Житомир.

Кость Возний
Народження близько 1887
Смерть 5 червня 1919(1919-06-05)
Житомир
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання 11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування командир полку, комендант м. Житомир
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

ЖиттєписРедагувати

Комендант Житомира в січні—лютому 1918 р. та з листопада 1918 р. до середини квітня 1919 р. (до залишення міста українськими військами). 11 лютого 1919 р. очолив щойно створене Волинське губернське українське національне товариство. 3 березня цього ж року як комендант Житомира видав наказ — до 15 березня замінити всі російські вивіски і герби Російської імперії на українські. За невиконання наказу передбачався грошовий штраф.[1] Після цього виїхав до Рівного, де був призначений командиром 50-го пішого Новоград-Волинського (Звягельського) полку Дієвої армії УНР.

Наприкінці квітня 1919 р. захворів на тиф, був залишений у рівненській лікарні після відходу з міста українських військ. Потрапив до більшовицького полону, вивезений ЧК до Житомира, де був підданий жорстоким тортурам та вбитий.

Обставини смерті вдалося встановити після визволення Житомира українськими військами 21 серпня 1919 р. Житомирські газети того часу повідомляли, що «в саду барона де Шодуара по Бульварній вул. розкопано кілька ям, з котрих викопано 15 трупів. Опізнано одного — се бувшого коменданта Житомира — Возного. Врачебна комісія установила, що він був дуже хворий і що його не розстріляно, а пробито багнетом під ліве ребро, з нього вийшло багато крові.»[2].

2 вересня 1919 р. влада УНР організувала урочистий похорон Костя Возного на кладовищі Житомирського кафедрального собору. Однак вже 17 вересня більшовики відбили місто, тому могилу, напевно, знищили. Точне місце поховання невідоме. Орієнтовно, це сквер біля Преображенського собору Житомира, або (за иншою версією) подвір'я цього ж собору.

ДжерелаРедагувати

  • Махорін Г. Л. Українська національна революція 1917—1922 рр. та її перебіг на Житомирщині. Житомир. :ФОП Євенок О. О. 2017. — 208 с. с.81,87,108-109,176.
  • ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 14
  • Петрів В. Житомирська юнацька школа//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. З, 17
  • Винник І. Бої Житомирської пішої юнацької школи//За Державність — Варшава. — 1939. — Ч. 9. — С. 166
  • Ф. Дідук «На сторожі революції» //Радянська Житомирщина. — 28 березня 1967. — С. 2.
  • «Українське Слово» від 14 вересня 1941 р., стаття «Ми не забули»
  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.

ПриміткиРедагувати

  1. Махорін Г. Л. Українська націнальна революція на Житомиршині. 2017. 208с. с.87.
  2. Махорін Г. Л. Українська національна революція на Житомирщині. Житомир. 2017. 208с. с.108.