Водяницький Володимир Олексійович
| Володимир Олексійович Водяницький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 грудня 1892 (5 січня 1893) Костянтиноград, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
30 листопада 1971 (78 років) Севастополь, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Кладовище Комунарів |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Галузь | гідробіологія моря |
| Заклад |
ХНУ імені В. Н. Каразіна Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України |
| Членство | НАН України |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Морозова-Водяницька Ніна Василівнаd |
| Діти | Водяницька Галина Володимирівна |
| Нагороди |
  |
Володимир Олексійович Водяницький (нар. 24 грудня 1892 (5 січня 1893), Костянтиноград — 30 листопада 1971, Севастополь) — біолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР.
Біографія ред.
Народився 24 грудня 1892 року (5 січня 1893 року за новим стилем) в місті Костянтинограді (тепер місто Красноград Харківської області). У 1916 році закінчив Харківський університет. З 1921 року працював у Новоросійську, де разом з В. Арнольді організував Новоросійську біологічну станцію; до 1931 року — її керівник. У 1931—1938 роках — заступник директора, у 1938—1963 роках — директор Севастопольської біологічної станції; у 1963—1968 роках — директор Інституту біології південних морів Академії наук УРСР. Член КПРС з 1958 року.
Керівник Севастопольського відділення товариства «Знання», голова Кримського відділення Всесоюзного гідробіологічного товариства, заступник редактора «Гідробіологічного журналу». З 1934 року — доктор біологічних наук, з 1941 року — професор, з 23 січня 1957 року — член-кореспондент Академії наук УРСР, з 1968 року — заслужений діяч науки УРСР.
Помер 30 листопада 1971 року. Похований на кладовищі Комунарів у Севастополі.
Наукова діяльність ред.
Працював над питаннями гідробіології Чорного моря: обґрунтував твердження про високу біологічну продуктивність акваторії моря, вивчав чорноморський іхтіопланктон, розробив нову структуру гідробіологічної будови Чорного моря, провів порівняльні дослідження біологічних процесів у різних частинах Середземноморського басейну. Керував біологічними експедиціями по Чорному, Середземному та Червоному морях, брав участь в експедиціях з відвіданням наукових установ Греції, Єгипту, Ємену, Італії, Туреччини, Франції.
Наукові праці присвячені проблемам гідробіології, іхтіології та океанографії:
- «Біологічний баланс Чорного моря» (1933);
- «Природно-історичне і промислове районування Чорного моря біля берегів» (1936);
- «До екології та історії риб Чорного моря» (1940);
- «До питання про біологічну продуктивність Чорного моря» (1941);
- «Про природно-історичне районування Чорного моря, зокрема біля берегів Криму» (1949);
- «Чи припустиме скидання відходів атомних виробництв у Чорне море?» (1958);
- «Біологічні дослідження в південних морях» (1968) та інші.
Залишив спогади — «Записки натураліста» (опубліковані в 1975 році).
Нагороди ред.
Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю.
Пам'ять ред.
В 1994 році на проспекті Нахімова, 3, на будинку де з 1952 по 1971 рік жив науковець, встановлено меморіальну дошку (скульптор С. О. Чиж, рубщик І. І. Степанов)[1].
Примітки ред.
- ↑ www.sevmemorymap.info[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела ред.
- «Українці у світі»[недоступне посилання з червня 2019];
- krasnograd.com.ua[недоступне посилання з червня 2019](рос.);
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.