Відкрити головне меню

Піфагорійська вовча квінтаРедагувати

При використанні піфагорійського строю ступені звукоряду визначались через накладення чистих квінт. Після дванадцяти кроків основний тон мав повторитися. Насправді отриманий тон на піфагорійську кому вище. В результаті такої настройки остання квінта мала відчутний дефект, за що й отримала свою назву.

Вовча квінта має такі співвідношення частот:

 .

Вовча квінта вважалась сильним дисонансом, її намагались уникати при створенні та виконанні музики. На струнних смичкових інструментах є можливість скоригувати інтервал під час гри. Однак з масовим поширенням клавішних інструментів проблема ставала дедалі гострішою, поки не була розв'язана винайденням рівномірно темперованого строю, в якому піфагорійська кома рівномірно розподілялась по всіх ступенях і втрачала гостроту.

  Піфагорійська вовча квінта (C-G)опис файлу

Середньотонова вовча квінтаРедагувати

В середньотоновому строї також є одна квінта, яку намагались не використовувати (найчастіше Gis - Es), за аналогією з піфагорійським строєм її теж іноді називають вовчою квінтою. На відміну від піфагорійської, ця є більш натуральною і ближчою до малої сексти, ніж до тритону, тому дисонує дещо м'якше.

Співвідношення частот:

 .

  Середньотонова вовча квінта (С-G)опис файлу