Владімір Забродський (чеськ. Vladimír Zábrodský; 7 березня 1923, Прага, Чехословаччина — 20 березня 2020, Швеція[2]) — чехословацький хокеїст (центральний нападник) та тенісист.

Владімір Забродський
Особові дані
Народження 7 березня 1923(1923-03-07)
Прага, Чехословаччина
Смерть 20 березня 2020(2020-03-20) (97 років)
Стокгольм, Швеція[1]
Зріст 183 см
Позиція центральний нападник
Номер 10 (Чехословаччина)
15 («Спартак Соколово»)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1939–1945
1945–1950
1950–1960
1963–1965
Чехословаччина ЛТЦ (Прага)
Чехословаччина ЛТЦ (Прага)
Чехословаччина «Спартак Соколово»
Чехословаччина «Богеміанс» (Прага)
? (25)
? (80)
168 (228)
? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1947–1956  Чехословаччина 94 (158)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Двічі здбував золоті нагороди на чемпіонатах світу. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.

У складі збірної Чехословаччини з тенісу брав участь у трьох турнірах кубка Девіса (1948, 1955, 1956). Володів унікальним бекхендом.[3]

Клубна кар'єра

ред.

Молодий Владімір Забродський, без особливих складнощів, замінив лідера ЛТЦ 30-х років Йозефа Малачека. Під час другої світової війни його команда домінувала у чемпіонаті протектората Богемії і Моравії. У сезоні 1943-44 Забродський — найкращий снайпер ліги. У повоєнний час клуб перемагає у чотирьох чемпіонатах поспіль, а Владімір Забродський двічі забиває найбільше голів у лізі. З успіхом ЛТЦ грає і на міжнародній арені. В цей час здобуто три кубка Шпенглера (1946, 1947, 1948).

Його пара з лівим крайнім Станіславом Конопасеком була нестримною як у ЛТЦ, так і в національній дружині. На правому фланзі першої ланки клубу змінилося чимало партнерів: Ярослав Юхан, Йозеф Кус, Франтішек Пергл, Ладіслав Трояк та Вацлав Розіняк. Саме з останнім Забродський та Конопасек найкраще взаємодіяли. У захисті команди грав і його молодший брат — Олдржих Забродський.

В 1950 році, проти багатьох провідних хокеїстів країни, були зфабриковані кримінальні справи у державній зраді та шпіонажі на користь капіталістичних країн. Владімір Забродський, один з небагатьох, хто залишився на волі. Але йому довелося перейти до «Спарти», команди другого дивізіону. У новому клубові виконував обов'язки граючого тренера. Через рік команда змінює назву («Спартак Соколово») та виступає вже у чехословацькій хокейній лізі, а у сезонах 1952-53, 1953-54 здобуває чемпіонські титули. Сам Забродський — найвлучніший гравець трьох турнірів: 1954 (30), 1957 (33), 1959 (23). Всього у чемпіонаті за «Спарту» провів 168 матчів (228 голів).

Останні два сезона, після трьохрічної перерви, провів у команді другого дивізіону — «Богеміанс» (Прага), де виконував обов'язки граючого тренера.

Виступи у збірній

ред.

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1948, 1956).На іграх у Санкт-Моріці здобув срібну нагороду.

Брав участь у шести чемпіонатах світу та Європи (1947—1949, 1954—1956). Чемпіон світу 1947, 1949; другий призер 1948; третій призер 1955. На чемпіонатах Європи — три золоті (1947, 1948, 1949), одна срібна (1955) та дві бронзові нагороди (1954, 1956). Двічі був найкращим снайпером турнірів: 1947 (29 закинутих шайб), 1948 (21).

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 44 матчі (79 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 94 матчі (158 голів).

Тренерська діяльність

ред.

У 1965 році емігрував до Швеції, оселився у Стокгольмі. На посаді головного тренера працював у клубах «Лександ» (1965—1967), «Регле» (1967—1970) та «Юргорден» (1970—1971).

Нагороди та досягнення

ред.

Воротар: Їржі Голечек.

Захисники: Карел Гут, Франтішек Тікал.

Нападники: Ян Гавел, Владімір Забродський, Їржі Грдіна.

  • 30 січня 2007 — обраний до символічної збірної ЛТЦ (Прага):[6]

Воротар: Богуміл Модрий.

Захисники: Мірослав Покорний, Йозеф Троусілек.

Нападники: Станіслав Конопасек, Владімір Забродський, Йозеф Малечек.

Командні

ред.
  Віце-чемпіон (1): 1948
  Чемпіон (2): 1947, 1949
  Віце-чемпіон (1): 1948
  Третій призер (1): 1955
  Чемпіон (3): 1947, 1948, 1949
  Віце-чемпіон (1): 1955
  Третій призер (1): 1954, 1956
  Чемпіон (6): 1946, 1947, 1948, 1949, 1953, 1954
  Чемпіон (3): 1942, 1943, 1944
  Володар кубка (3): 1946, 1947, 1948

Особисті

ред.

Статистика

ред.

На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу:

Команда Сезон Турнір Ігри Голи
Чехословаччина 1947 ЧС 7 29
1948 ОІ 8 21
1949 ЧС 7 10
1954 ЧС 7 4
1955 ЧС 8 13
1956 ОІ 7 2
Всього 44 79

У національному чемпіонаті:

Команда Сезон Ліга Ігри Голи
ЛТЦ (Прага) 1940-41 D-1 ? 7
1941-42 D-1 ? 5
1942-43 D-1 ? 4
1943-44 D-1 ? 9
Всього ? 25
ЛТЦ (Прага) 1945-46 D-1 ? 7
1946-47 D-1 ? 17
1947-48 D-1 ? 17
1948-49 D-1 ? 19
1949-50 D-1 ? 20
Всього ? 80
«Спартак Соколово»
(Прага)
1951-52 D-1 15 24
1952-53 D-1 14 32
1953-54 D-1 15 30
1954-55 D-1 14 21
1955-56 D-1 20 24
1956-57 D-1 26 33
1957-58 D-1 22 24
1958-59 D-1 21 23
1959-60 D-1 21 17
Всього 168 228

Примітки

ред.
  1. https://kladensky.denik.cz/hokej_region/zemrel-vladimir-zabrodsky-20200320.html
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Бекхенд
  4. Клуб хокейних снайперів. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 17 грудня 2012.
  5. Символічна збірна «Спарти» (Прага). Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2012.
  6. Символічна збірна ЛТЦ (Прага). Архів оригіналу за 22 серпня 2007. Процитовано 17 грудня 2012.
  7. «Почесна золота медаль» з нагоди 100-річчя чеського хокею. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 17 грудня 2012.

Джерела

ред.