Владімір Забродський
Владімір Забродський (чеськ. Vladimír Zábrodský; 7 березня 1923, Прага, Чехословаччина — 20 березня 2020, Швеція[2]) — чехословацький хокеїст (центральний нападник) та тенісист.
Владімір Забродський | ||
Особові дані | ||
---|---|---|
Народження | 7 березня 1923 Прага, Чехословаччина | |
Смерть | 20 березня 2020 (97 років) Стокгольм, Швеція[1] | |
Зріст | 183 см | |
Позиція | центральний нападник | |
Номер | 10 (Чехословаччина) 15 («Спартак Соколово») | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1939–1945 1945–1950 1950–1960 1963–1965 |
ЛТЦ (Прага) ЛТЦ (Прага) «Спартак Соколово» «Богеміанс» (Прага) |
? (25) ? (80) 168 (228) ? (?) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1947–1956 | Чехословаччина | 94 (158) |
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Двічі здбував золоті нагороди на чемпіонатах світу. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.
У складі збірної Чехословаччини з тенісу брав участь у трьох турнірах кубка Девіса (1948, 1955, 1956). Володів унікальним бекхендом.[3]
Клубна кар'єра
ред.Молодий Владімір Забродський, без особливих складнощів, замінив лідера ЛТЦ 30-х років Йозефа Малачека. Під час другої світової війни його команда домінувала у чемпіонаті протектората Богемії і Моравії. У сезоні 1943-44 Забродський — найкращий снайпер ліги. У повоєнний час клуб перемагає у чотирьох чемпіонатах поспіль, а Владімір Забродський двічі забиває найбільше голів у лізі. З успіхом ЛТЦ грає і на міжнародній арені. В цей час здобуто три кубка Шпенглера (1946, 1947, 1948).
Його пара з лівим крайнім Станіславом Конопасеком була нестримною як у ЛТЦ, так і в національній дружині. На правому фланзі першої ланки клубу змінилося чимало партнерів: Ярослав Юхан, Йозеф Кус, Франтішек Пергл, Ладіслав Трояк та Вацлав Розіняк. Саме з останнім Забродський та Конопасек найкраще взаємодіяли. У захисті команди грав і його молодший брат — Олдржих Забродський.
В 1950 році, проти багатьох провідних хокеїстів країни, були зфабриковані кримінальні справи у державній зраді та шпіонажі на користь капіталістичних країн. Владімір Забродський, один з небагатьох, хто залишився на волі. Але йому довелося перейти до «Спарти», команди другого дивізіону. У новому клубові виконував обов'язки граючого тренера. Через рік команда змінює назву («Спартак Соколово») та виступає вже у чехословацькій хокейній лізі, а у сезонах 1952-53, 1953-54 здобуває чемпіонські титули. Сам Забродський — найвлучніший гравець трьох турнірів: 1954 (30), 1957 (33), 1959 (23). Всього у чемпіонаті за «Спарту» провів 168 матчів (228 голів).
Останні два сезона, після трьохрічної перерви, провів у команді другого дивізіону — «Богеміанс» (Прага), де виконував обов'язки граючого тренера.
Виступи у збірній
ред.У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1948, 1956).На іграх у Санкт-Моріці здобув срібну нагороду.
Брав участь у шести чемпіонатах світу та Європи (1947—1949, 1954—1956). Чемпіон світу 1947, 1949; другий призер 1948; третій призер 1955. На чемпіонатах Європи — три золоті (1947, 1948, 1949), одна срібна (1955) та дві бронзові нагороди (1954, 1956). Двічі був найкращим снайпером турнірів: 1947 (29 закинутих шайб), 1948 (21).
На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 44 матчі (79 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 94 матчі (158 голів).
Тренерська діяльність
ред.У 1965 році емігрував до Швеції, оселився у Стокгольмі. На посаді головного тренера працював у клубах «Лександ» (1965—1967), «Регле» (1967—1970) та «Юргорден» (1970—1971).
Нагороди та досягнення
ред.- 1981 — обраний до новоствореного «Клубу хокейних снайперів», наразі займає сьоме місце (464 закинуті шайби).[4]
- 1997 — була заснована зала слави ІІХФ, яка у першому варіанті нараховувала 31 лауреата. Серед них і троє представників Чехії: Владімір Забродський, Владімір Костка та Вацлав Недоманський.
- 10 січня 2004 — обраний до символічної збірної «Спарти» (Прага):[5]
Воротар: Їржі Голечек. Захисники: Карел Гут, Франтішек Тікал. Нападники: Ян Гавел, Владімір Забродський, Їржі Грдіна. |
Воротар: Богуміл Модрий. Захисники: Мірослав Покорний, Йозеф Троусілек. Нападники: Станіслав Конопасек, Владімір Забродський, Йозеф Малечек. |
- 4 листопада 2008 — була заснована Зала слави чеського хокею. Серед перших лауреатів був обраний і Владімір Забродський.
- 6 листопада 2008 — з нагоди 100-річчя чеського хокею був нагороджений «Почесною золотою медаллю», яку особисто вручив президент Чехії Вацлав Клаус. Окрім нього, цю нагороду отримали ще сім гравців: Августін Бубнік, Їржі Голик, Владімір Мартінець, Їржі Грдіна, Владімір Ружичка, Домінік Гашек та Яромір Ягр.[7]
Командні
ред.- Віце-чемпіон (1): 1948
Особисті
ред.- Кращий снайпер Олімпійських ігор (1): 1948 (21 гол)
- Кращий снайпер чемпіонату світу (1): 1947 (29 голів)
- Кращий снайпер Чехословаччини (5): 1947, 1949, 1954, 1957, 1959
- Кращий снайпер Богемії і Моравії (1): 1944 (9 голів)
Статистика
ред.На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу:
Команда | Сезон | Турнір | Ігри | Голи |
---|---|---|---|---|
Чехословаччина | 1947 | ЧС | 7 | 29 |
1948 | ОІ | 8 | 21 | |
1949 | ЧС | 7 | 10 | |
1954 | ЧС | 7 | 4 | |
1955 | ЧС | 8 | 13 | |
1956 | ОІ | 7 | 2 | |
Всього | 44 | 79 |
У національному чемпіонаті:
Команда | Сезон | Ліга | Ігри | Голи |
---|---|---|---|---|
ЛТЦ (Прага) | 1940-41 | D-1 | ? | 7 |
1941-42 | D-1 | ? | 5 | |
1942-43 | D-1 | ? | 4 | |
1943-44 | D-1 | ? | 9 | |
Всього | ? | 25 | ||
ЛТЦ (Прага) | 1945-46 | D-1 | ? | 7 |
1946-47 | D-1 | ? | 17 | |
1947-48 | D-1 | ? | 17 | |
1948-49 | D-1 | ? | 19 | |
1949-50 | D-1 | ? | 20 | |
Всього | ? | 80 | ||
«Спартак Соколово» (Прага) |
1951-52 | D-1 | 15 | 24 |
1952-53 | D-1 | 14 | 32 | |
1953-54 | D-1 | 15 | 30 | |
1954-55 | D-1 | 14 | 21 | |
1955-56 | D-1 | 20 | 24 | |
1956-57 | D-1 | 26 | 33 | |
1957-58 | D-1 | 22 | 24 | |
1958-59 | D-1 | 21 | 23 | |
1959-60 | D-1 | 21 | 17 | |
Всього | 168 | 228 |
Примітки
ред.- ↑ https://kladensky.denik.cz/hokej_region/zemrel-vladimir-zabrodsky-20200320.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Бекхенд
- ↑ Клуб хокейних снайперів. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 17 грудня 2012.
- ↑ Символічна збірна «Спарти» (Прага). Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2012.
- ↑ Символічна збірна ЛТЦ (Прага). Архів оригіналу за 22 серпня 2007. Процитовано 17 грудня 2012.
- ↑ «Почесна золота медаль» з нагоди 100-річчя чеського хокею. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 17 грудня 2012.
Джерела
ред.- Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті Championat.com (рос.)
- Біографія на сайті International Hockey Legends [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті Elhcards (чес.)
- Біографія на сайті ЛТЦ (Прага)[недоступне посилання з березня 2019] (чес.)
- Статистика виступів за збірну Чехословаччини (чес.)
- Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)
- Статистика на сайті Eliteprospects.com [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика на сайті Eurohockey.net (англ.)