Забарський Владислав Валерійович
Забарський Владислав Валерійович (14 липня 1968, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український політик.
| Забарський Владислав Валерійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 липня 1968 (55 років) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України[2] |
| Нагороди |
 |
Колишній перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України (з 07.2013 до 03.2014)[3][4]; член Конституційної Асамблеї (з 05.2012).
Життєпис ред.
Родина ред.
Дружина Ольга Іллівна (1977); від першого шлюбу донька Поліна (1994), донька Олена та син Іван (2012).
Освіта ред.
Сімферопольське вище військово-політичне училище (1990); Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1998), юрист; Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2005), магістр права.
Кар'єра ред.
Народний депутат України 6-го скликання 03.2010-12.2012 від Партії регіонів, № 196 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 03.2010), член Комітету з питань правової політики (з 04.2010).
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 176 в списку. На час виборів: начальник відділення дізнання в особливо важливих справах Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України, безпартійний. Член Комітету з питань правосуддя (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).
1986—1990 — курсант Сімферопольського вищого військово-політичного училища.
1990—1991 — заступник командира роти окремого батальйону.
1991—1992 — помічник начальника відділу навчального полку.
1992—1994 — офіцер з правової роботи мотстрілецького полку.
1994—1995 — слідчий, старший слідчий військової прокуратури Білоцерківського гарнізону.
1995—2000 — старший слідчий, прокурор-криміналіст, помічник військового прокурора, заступник військового прокурора Керченського гарнізону.
2000—2001 — слідчий в особливо важливих справах військової прокуратури ВМС України.
2001—2004 — слідчий, старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.
2004 — заступник начальника управління дізнання головного управління військової служби правопорядку ЗС України.
2004—2005 — слухач військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
07.2005-2006 — начальник відділення дізнання в особливо важливих справах Головного управління Військової служби правопорядку ЗС України.
Звання ред.
Заслужений юрист України (10.2010)[5].
Погляди ред.
5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[6].
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Указ Президента України від 4 липня 2013 року № 364/2013 «Про призначення В. Забарського першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 93-р «Про звільнення Забарського В.В. з посади першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України».
- ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2010 року № 936/2010 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста»
- ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
