Вишньоволоцьке водосховище

Вишньоволоцьке водосховище (рос. Вышневолоцкое водохранилище) — водосховище у Вишньоволоцькому районі Тверської області, Росія, розташоване на захід від міста Вишній Волочек. Об'єм води — 0,32 км³, площа поверхні — 108 км², довжина — 9 км, найбільша ширина — до 9 км[2]. Висота над рівнем моря — 163,5 м[3].

Вишньоволоцьке водосховище
Зображення
Вливаються Shlinad, Цна (Тверська область), Rvyankad і Cheremnitsad
Витрата води озера через Цна (Тверська область) і Tobolkad
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Вишній Волочок
Тверська область
Входить до складу списку пам'яток культури Q27600952?
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Мапа
CMNS: Вишньоволоцьке водосховище у Вікісховищі

Координати: 57°33′53″ пн. ш. 34°27′46″ сх. д. / 57.56477777780577298° пн. ш. 34.46285555558377212° сх. д. / 57.56477777780577298; 34.46285555558377212

Опис ред.

Водосховище займає центральну частину району. Воно було створено видатним гідротехніком-самоучкою М. І. Сердюковим для підтримки судноплавного рівня у Вишньоволоцькій водній системі, яка сполучила Балтійське море з Волгою по ідеї імператора Петра I. Водосховище є частиною Вишньоволоцької водної системи.

З Вишньоволоцького водосховища має виток річка Тверця. Звідси вона починає свій 188-кілометровий шлях до Волги. Річка Цна сполучає водосховище з Мстою і Волховом.

Водосховище утворено в долинах річок Шліна і Цна в XVIII столітті, в 1719 році. В 1951 підпірні споруди водосховища були реконструйовані [4].

Рівень водосховища коливається в межах 3 м. Водосховище здійснює сезонне регулювання стоку. Використовується для водопостачання, водного транспорту, лісосплаву, енергетики і рибного господарства (лящ, судак, щука).

Водосховище є важливим резервним джерелом для річки Тверця і каналу імені Москви.

Напір водосховища використовується для вироблення електроенергії на двох малих ГЕС

Примітки ред.

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960 (памятники федерального значения)
  2. «Тверская область» //Энциклопедический справочник. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 9 серпня 2020.
  3. Аркуш карти O-36-93 Красномайский. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1986 р. (рос.)
  4. Водосховища і ставки. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 10 серпня 2020.