Відкрити головне меню

Іван Олександрович Вишнеградський (4 травня 1893, Санкт-Петербург — 29 вересня 1979, Париж) — російський і французький композитор, один з піонерів чвертьтонової музики.

Вишнеградський Іван Олександрович
И.А.Вышнеградский в Париже.jpg
Основна інформація
Дата народження 4 (16) травня 1893[1][2]
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті 29 вересня 1979(1979-09-29)[3] (86 років)
Місце смерті Париж, Франція
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії композитор

Син банкіра, онук відомого математика та державного діяча Івана Олексійовича Вишнеградського (1830–1895). Вивчав математику та право. Дебютував як композитор у 1912 твором «Andante religioso et funèbre» (втрачений). Після 1918 року написав лише кілька композицій в півтонах. У 1920 переїхав до Парижа. У 19221923 часто бував в Берліні, подружився там з Алоїсом Хабою, що незалежно від нього теж прийшов до ідеї чвертьтонової музики. В 1937 році він винайшов можливість для виконання фортепіанної чвертьтонової музики, використовуючи два інструменти, настроєні з різницею у чверть тону.

У 1942 Вишнеградський був заарештований німцями, провів два місяці в таборі в Комп'єні. Останній твір композитора, який замовило йому Радіо-Франс Тріо для струнних, тв.53 (1979) — було завершене учнями. У Франції діє асоціація імені композитора[4].

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118771493 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березень 2001. Процитовано 6 березень 2001. 

ЛітератураРедагувати

  • Gayden L. Ivan Wyschnegradsky. — Frankfurt: M.P. Belaieff, 1973.
  • Hommage à Ivan Wyschnegradsky. — Montréal: Société nouvelle d'enregistrement, 1994.