Морально-психологічне забезпечення в українському війську
Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) у військових формуваннях Україні — це:
- система заходів, спрямованих на формування й підтримання високого морального духу армії, морально-психологічного стану й дисципліни особового складу, військового правопорядку, згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника[1]
- комплекс узгоджених за цілями, часом, послідовністю, силами та засобами заходів, що здійснюються командирами, штабами, органами виховної роботи, службами для досягнення високого морального духу особового складу, який забезпечує успішне виконання службово-бойових завдань в умовах мирного і воєнного часу [с. 11][2].
Історія
ред.На початку російсько-української війни 2014 року велика кількість українських бійців не була морально готовою застосувати зброю проти супротивника. Військовий історик Василь Павлов згодом назвав це проблемою.[3]
У 2018 році Путін присвоїв низку почесних найменувань частинам Збройних сил РФ, використавши назви українських і не тільки міст поруч із гвардійськими титулами. Це в Україні оцінили як стратегічний план реанімації імперії, закамуфльований під «збереження військово-історичних традицій». Українське військо в цей час будувало власну націоцентричну та автентично-історичну платформу. Його головними складниками були декомунізація та створення військово-історичних традицій, окремішніх від російських чи радянських версій.[4]
З 2019 року український сержантський корпус почав отримувати підвищення кваліфікації за фахом морально-психологічного забезпечення, що отримували раніше лише офіцери (ВОС 915). В Національному університеті оборони України вперше проведено підвищення кваліфікації осіб сержантського (старшинського) складу з питань морально-психологічного забезпечення] МОУ 20.03.2019[5], 21.03.2019 [6]
На 2019 рік у Збройних силах продовжували розвиватися ідеї тяглості від Армії УНР: була запроваджена низка почесних найменувань для військових формувань, проведені паралелі із подіями, які відбувалися під час української революції. Українські війська прийняли нововведення в одностроях: десантно-штурмові війська прийняли маруновий берет замість колишнього блакитного.[7]
Влітку 2023 року обговорювали ймовірну ліквідацію або розформування Головного управління МПЗ ЗСУ. Серед причин озвучувалося, що посадові особи МПЗ винні в покиданні позицій особовим складом, самовільному залишенні частин, аморальній поведінці (вживанні спиртних та наркотичних речовин) і навіть корупції в підрозділах.[8]
Напрямки роботи
ред.Морально-психологічна робота відбувається за кількома напрямками: інформаційно-пропагандистська, психологічна, військово-соціальна, культурно-виховна робота, а також інформаційно-психологічна протидія.[с. 28][9][с. 15][2]
Головними задачами є робота з особовим складом: прогнозування та оцінювання морального духу, морально-психологічного стану, психологічну підготовку, психологічну допомогу особовому складу, який отримав бойові психічні травми, а також соціально-психологічну реабілітацію та реадаптацію військовослужбовців.[с. 23][2]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ягупов В. В. Морально-психологічне забезпечення. — К., 2002.
- ↑ а б в Говоруха В.В., Іллюк О.О. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України: навч. посіб. – Х.: Військ. інститут ВВ МВС України, 2002. – 279 с. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15158312/Moralno-psykholohichne_zabezpechennya_SBD.pdf [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Замок, Високий (8 листопада 2018). «Нарешті зрозуміли, що ідеологічна робота в армії — така ж зброя, як і набої» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Ідеологічне переозброєння: нові почесні назви та дерадянізація у війську | Український тиждень (укр.). 10 серпня 2018. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ [1] [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Новини. Міністерство оборони України. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Дим, Нестор (6 грудня 2019). Нова символіка й ідеологія ЗСУ: військо приймає зміни, коли вони освячені кров’ю. novynarnia.com (укр.). Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ автор, Інший (1 грудня 2023). Морально-психологічне забезпечення ЗСУ: останній бій перед ліквідацією?. novynarnia.com (укр.). Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Іллюк О.О. Щодо необхідності розробки положення про морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військ. Честь і закон. 2002. № 3. – С. 27–38
Джерела
ред.- Морально-психологічне забезпечення в Збройних силах України
- Особливості МПЗ військ (сил) в умовах реорганізації ЗС України
- Скочиляс С. Особливості психологічного забезпечення адаптаційного періоду військовослужбовців строкової служби. — Л. : Центр політичних досліджень, 2001.
- Інформаційно-психологічна протидія; Морально-психологічна підготовка особового складу Національної гвардії України; Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій; Психологічне забезпечення [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
Посилання
ред.Номативні документи
ред.- Указ Президента України «Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України» від 04.09.1998 № 981/98
- Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України», від 05.05.1999 року № 142.
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |