Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село датована 1620 р., коли осадник Гнат Височан заснував село Слобода Височанська. Однак через конфлікт із галицьким старостою село проіснувало не довго, а сам Гнат переселився до Бондарова, де очолив озброєний загін селян у боротьбі з татарськими набігами. З 1658 р.є звістки про село Височанка.

Син Гната Семен сформував 15-тисячну армію в 1648 р. і очистив Прикарпаття від польських військ та фортець, підтримавши національно-визвольну боротьбу гетьмана Б.Хмельницького з Польщею, але з відступом козацьких військ змушений був відійти разом з ними.

Після захоплення Галичини 1772 року Австрійською монархією, згідно нового адміністративного поділу (1782-1786 рр.), територія Височанки відійшла до Станіславського округу Королівства Галичини та Володимирії з центром у місті Львові.

На зламі XIX століття селом володіли представники польських незаможних родів. На початку XX століття село належало Ігнатію Закревському (585 га.). Основні економічні об’єкти Височанки – водяний млин і крамниця тютюнових виробів – належали Закревському. Другий млин перебував у руках С. Берго. 

За Польщі у Височанці діяли господарсько-споживча спілка «Воля» (1924р.), гурток товариства «Сільський господар» (1924р.), осередок товариства «Сокіл» (1926р., голова Михайло Жиляк). Польська «Стража добровільна пожарнича» існувала з 1928 року.

З 8 вересня 1934 року село Височанка належало до гміни Боднарів. Загальна площа села становила 10,69 кілометрів квадратних, земельних ужитків було 4,46 кілометрів квадратних, орної землі – 2,54 кілометрів квадратних. В 1921 році в складі села було 594 гектари землі, а в1931 – 738 гектари.

ПерсоналіїРедагувати

ДжерелаРедагувати