Високий блондин у чорному черевику

фільм 1972 року

«Високий блондин у чорному черевику» (фр. Le Grand Blond avec une chaussure noire) — французька кінокомедія 1972 року за участю П'єра Рішара. Режисер — Ів Робер. Премія «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю (1973).

Високий блондин у чорному черевику
Le Grand Blond avec une chaussure noire
Жанр комедія
Режисер Ів Робер
Продюсер Ів Робер
Алан Пуаре
Сценарист Ів Робер
Франсіс Вебер
У головних
ролях
П'єр Рішар
Жан Рошфор
Мірей Дарк
Бернар Бліє
Оператор Рене Матлен
Композитор Владимир Косма
Кінокомпанія Gaumont
Дистриб'ютор Gaumont
Тривалість 90 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1972
IMDb ID 0068655
Наступний Повернення високого блондина

1974 р. вийшло продовження фільму — «Повернення високого блондина». 1985 р. вийшов американський рімейк фільму за назвою «Чоловік у червоному черевику» (англ. The Man With One Red Shoe) з Томом Генксом у головній ролі.

Сюжет ред.

У надрах французької розвідки зріє змова — Бернар Мілан організує провокацію проти свого шефа, полковника Тулуза, на нью-йоркській митниці, щоб добитися його відставки й зайняти його місце.

Крім того, незабаром полковник Тулуз виявляє в своїй квартирі пристрої для підслуховування. Однак він не має доказів, щоб офіційно обвинуватити Мілана, і тому вирішує вести гру. Він запрошує до себе свого помічника Пераша, якому навмисно голосно, щоб почули ті, що підслуховують, доручає зустріти завтра вранці в аеропорті «Орлі» секретного суперагента, який допоможе їм «швидко прояснити цю брудну історію».

Однак насправді ніякого агента не існує — це, за словами Тулуза, «пастка для дурня». Перашу доручено лише вибрати будь-яку людину з юрби, а люди Мілана, які стежитимуть за Перашем, приймуть її за суперагента. Ідея Тулуза в тім, що кожна людина може здатися дивною і підозрілою, якщо за нею пильно спостерігати.

В аеропорті скромний та неспритний скрипаль Франсуа Перен, котрий повертався з концерту в Мюнхені, звертає увагу Пераша різним кольором своїх черевиків — чорним та бежевим. Пераш наблизився до Перена, привітав його і негайно пояснив йому, що він начебто помилився. Однак люди Мілана, спостерігаючи за ними здалеку, розцінюють це як передачу інструкцій «суперагентові», і починають пильно стежити за Переном. Вони обладнують його квартиру мікрофонами для підслуховування, вичікуючи, коли він вийде на зв'язок з Тулузом. Але усі їхні зусилля виявилися даремними. Тоді за допомогою їхньої співробітниці, вродливої блондинки Кристин, вони заманюють його в будинок, де спостерігають за ними через відеокамери. Кристин теж не вдається нічого від нього довідатися; більш того, вона ще й закохується у нього. Перен, сам того не підозрюючи, спритно обходить всі небезпечні пастки розставлені для нього Міланом, не без допомоги агентів Тулуза, приставлених таємно оберігати його. Усе закінчується перестрілкою у квартирі Перена, у результаті якої гинуть не тільки люди Тулуза й Мілана, але й сам Мілан. Друг Перена, Моріс, який випадково стає свідком убивств, переживає серйозний психічний розлад, а сам Перен їде у Ріо-де-Жанейро, відвозячи з собою Кристин як справедливу нагороду за ці небезпечні пригоди.

У ролях ред.

Посилання ред.