Відкрити головне меню

Парк «Висо́кий За́мок» — парк на Замковій горі у Львові, пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Парк входить до складу природо-заповідного фонду України як національне надбання.

Парк «Високий Замок»
Высокий замок памятник Кривоносу.jpg
Пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса (2007)
49°50′53″ пн. ш. 24°02′21″ сх. д. / 49.84810000002777741° пн. ш. 24.03920000002777968° сх. д. / 49.84810000002777741; 24.03920000002777968Координати: 49°50′53″ пн. ш. 24°02′21″ сх. д. / 49.84810000002777741° пн. ш. 24.03920000002777968° сх. д. / 49.84810000002777741; 24.03920000002777968
Тип громадський парк
Статус пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення
Відкрито 1835
Розміщення Львів
Парк «Високий Замок». Карта розташування: Львів
Парк «Високий Замок»
Парк «Високий Замок»
Парк «Високий Замок» (Львів)

Парк «Високий Замок» у Вікісховищі?

Коротка історіяРедагувати

Парк «Високий Замок» був заснований 1835 року (за іншими даними 1853[1]) та розпланований головним міським садівником Бауером. Розташований на схилах Замкової та Княжої гір поблизу Кайзервальду. Загальна площа парку — 36,2 га. У насадженнях переважають листяні породи: каштан, клен, явір, ясен, липа, береза, тополя, акація, а також сосна.

Складається з двох терас. На нижній терасі розташовані будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, ресторан, нижній оглядовий майданчик. 15 серпня 1841 було збудовано штучну печеру — грот — на Високому Замку, для якої використали левів зі старої ратуші, яка впала[2] 14 липня 1826 року.[3]

На верхній терасі розташований штучний курган (Копець Люблінської унії) з оглядовим майданчиком (висота 413 над рівнем моря), насипаний в 18691900 роках польською громадою міста на честь 300-ліття Люблінської унії. При підніжжі кургану є залишки оборонного муру Високого Замку, побудованого князями Романовичами, з якого пізніше був узятий матеріал для будівництва кургану. У верхній частині парку з 1957 року розташований Львівський телецентр і Львівська телевежа (заввишки 192 метри) телетрансляції. Біля підніжжя кургану 1874 року був встановлений Лев Лоренцовича. 2008 року він був переданий Львівському історичному музею і встановлений в Італійському дворику[4].

Транспортне сполученняРедагувати

Хоча парк "Високий Замок" є одним із найулюбленіших місць прогулянок львів'ян та гостей міста, на теперішній час він не зв'язаний із центральною частиною міста громадським транспортом.

У 1910–1970 роках до входу в парк "Високий Замок" курсували трамваї маршруту №12 вул. Суворова (нині Сахарова) — Високий Замок. Трамвайна лінія була відкрита 7 серпня 1910 року і пролягала вулицями Просвіти, Лисенка, Гуцульською та Кривоноса[5]. На ділянці до вулиці Гуцульської вона була двоколійною, а далі — одноколійною. Це була найскладніша у плані рельєфу трамвайна лінія Львова. 1970 року вона була закрита, оскільки старі трамваї, виготовлені іще на початку ХХ століття, повністю вичерпали свій ресурс[6].

Після закриття і демонтажу трамвайної лінії було запроваджено курсування автобусного маршруту №11, який припинив свою роботу на початку 1990-х років. У 2000-ні роки було запроваджено курсування на Високий Замок автобусного маршруту №9, але пропрацював він недовго.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Туристичний путівник по Львову, 2003, .pdf file[недоступне посилання з березень 2019]
  2. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… С. 13
  3. І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові… С. 32
  4. На площі Ринок хочуть встановити ще одного лева — Лоренцовича. Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine. Високий замок
  5. Львiвський електротранспорт. www.lvivtrans.net. Процитовано 2016-03-04. 
  6. Львiвський електротранспорт. www.lvivtrans.net. Процитовано 2016-03-04. 

ДжерелаРедагувати

  • І. Крип'якевич. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X

ПосиланняРедагувати