Виноробство в Україні

Келих червоного вина
Колекція старовинних вин. Виноробний комбінат «Масандра».
Бочки для зберігання вина в тунелях заводу. Виноробний комбінат «Масандра»

Виноробство в Україні — галузь промисловості з давніми традиціями. Кілька марок вин з України експортується до сусідніх країни, Європейський Союз та Північну Америку.

ІсторіяРедагувати

Крим. Давні грекиРедагувати

Історія розвитку культури виноробства на території України простежується з IV століття до н. е.. На південному березі Криму археологами знайдені амфори та виноробні преси. Греки, які заснували свої колонії у Криму, в регіоні Дону, Дніпра, Бугу, Дністра та Дунаю, завозили сюди свої сорти винограду, вирощували його та займалися виноробством. Звідси виноградарство розповсюдилося іншими районами України та Молдова, які мають сприятливі умови для культивування винограду.

Знайдені обладнання та резервуари, що свідчать про інтенсивний розвиток цих культур і технологій у Херсонесі, Пантикапеї, Тірітаку, а також в Ольвії, на березі Бузького лиману та в інших містах півдня України.

Середньовіччя. МонастиріРедагувати

Історичні відомості підтверджують, що до XI —XII ст. н. е. виноградарство та виноробство розвивалося й на території північної України, де велика частина виноградників належала монастирям, зокрема Києво-Печерському.

Крим. 18—19 століттяРедагувати

У 1783 році імператриця Катерина II приєднала Крим до Російської імперії. Російський аристократ, губернатор Бессарабії та Новоросії, граф Михайло Воронцов 1829 року заклав поблизу Ялти нові виноградні плантації та заснував виноробне господарство. Також 1828-го року він заснував дослідно-виробний завод Магарач.

Великий внесок у розвиток галузі зробив основоположник вітчизняного виноробства князь Лев Голіцин, який у своєму маєтку «Новий Світ» біля Судака освоїв виробництво шампанського класичним пляшковим способом. Пізніше він заснував для імператора Миколи II нині ставши державним виноробне господарство «Масандра».

Розвиток промислового виноробстваРедагувати

У XIX столітті виноградно-виноробна промисловість у сучасних кордонах України не була розвинена, але вже на початку XX-го почалося значне піднесення виноградарства та виноробства, освоєння нових земель під виноградники. В Ялтинському районі наприкінці XIX ст. було засноване промислове виноробне господарство «Масандра» з винзаводом і підвалами, яке потім перейшло до Удільного відомства.

УРСРРедагувати

За площами виноградників 250.000 гектарів[джерело?] Україна посідала у СРСР перше місце, й друге  — за виробництвом вина. Споживання вина виноградного на душу населення в Україні на рік становило у 1980 р. — 16,9 л./чол., у 1997 р. — 1 л/чол[джерело?]. За останні 20 років площі виноградників в Україні зменшилися у 1,6 раза, випуск виноградного вина — у 5,6 раза, споживання вина на душу населення — у 16 разів[джерело?]. Найбільші площі виноградних насаджень УРСР приходилися на 1971-й рік (188 тис. гектарів). За цим показником Україна посідала четверте місце серед колишніх радянських республік. Площі виноградників з 1971 р. скоротилися на 50 %[джерело?]. Умовно цей період можна розділити на три етапи:

  • переведення виноградників на щеплену культуру (1971 — 1984)
  • період антиалкогольної кампанії (1985 — 1988)
  • період перебудови (1988 — 1991).

Найбільших збитків виноробній галузі України завдала так звана «антиалкогольна кампанія», під час якої було знищено 80000 га виноградників.

До початку 1990-х виноробство України було одним зі значних джерел поповнення бюджету держави. На різноманітних міжнародних конкурсах вин, «коньяків» та «шампанського», марочна продукція СРСР незмінно завойовувала кубки Гран-прі, золоті та срібні медалі.

Період незалежностіРедагувати

Різке падіння доходів населення знизило попит на винопродукцію, яка не є предметом першої необхідності. Обсяги виробництва виноградного вина у 1998 році скоротилися порівняно з 1990-м на 73 %[джерело?]. Виноградарство та виноробство України було тісно пов'язане з іншими союзними республіками. Так, виноробне устаткування виготовлялося та поставлялося до України з Грузії, Росії, Молдови. Вивіз українського вина проводився значною мірою до Росії. З розпадом СРСР ці зв'язки були порушені та всі питання виноробного виробництва Україна відтоді вирішує самостійно.

Стан виноробства в УкраїніРедагувати

В Україні виноробні культури займають 120000 гектарів[коли?], щорічна продукція дорівнює близько 1,2 гектолітрів вина (2004). Останнім часом в Україні збільшується попит на винну продукцію, ринок вина стає дедалі насиченішим, збільшується потреба у спеціалістах виноградно-виноробних спеціальностей. Відкриваються курси сомельє[де?], на яких можна дізнатися багато цікавого про походження, склад та властивості вина, основні правила дегустації вин, яке вино до чого подавати та багато іншого.

Виноробні регіониРедагувати

Основні сорти виноградуРедагувати

Найбільш поширені сорти винограду: Ркацителі, Аліготе, Каберне-Совіньйон, Сапераві, Рислінг, Совіньйон-Верт, Ґевюрцтрамінер, Піно Грі і Серсіал Фетяска. Крім того, існує близько 30 нових сортів, створених інститутом Магарач (наприклад, Голубок, Кармрают, Бастардо Магарача, Рубіновий Магарач, Олімпійський, Подарунок Магарача, Сапераві Північний і Степняк), багатьох місцевих сортів винограду (наприклад, Джеват Кара, Кефесія, Кокосове біле, Сари-Панди і Солдайя) і близько 15 % від фактичного обсягу виробництва столового винограду. Знаменитий кримський Піно Блан з річним виробництвом близько 50 млн пляшок вініфікують в основному з Піно Блан, Рислінг, Аліготе і Фетяска, найбільший ігристі винні льохи знаходяться в столиці, Києві та Одесі, Судаку, Севастополі та Харкові. Відомі бренди вина включають Алушта (червоне), Наддніпрянське (біле), Сонячна Долина (біле), Троянда Закарпаття (біле) і Чорний Доктор (червоне). Найкращі вина з державного Масандрівський винзаводу, як і під час царювання останнього російського царя Миколи II, традиційно робляться під портвейн, херес та мадеру.

В Закарпатті на приватних ділянках, в селах і містах традиційно культивуються різновиди сорту Ізабела, об'ємами до декількох сотень літрів на господарство.

У Одеській області культивують автохтонний український сорт Тельті курук з якого на підприємстві Шабо виробляють високоякісне біле сухе вино, а також виноматеріал для ігристих вин[1].

ВиробникиРедагувати

На території України працюють виноробні господарства та виноробні сімейного типу.[2]

Виноробний регіон Назва виробництва Місце Виноградники Виробництво
Виноробня «Бейкуш» с. Чорноморка, Миколаївська область На 11 га компанія вирощує шардоне, піно нуар, сапераві, ркацителі, мерло, каберне 30 тис пляшок на рік
Бессарабія Болградський виноробний завод Болград, Одеська область Об’єм виробництва: виноматеріалів — 1 464 220 літрів, розлив у пляшку — 153 188 літрів на рік.
Причорномор’я ТМ «Вина Гулієвих» Одеса
(виноградники — в Овідіопольському та Саратському районах
Площа — 2 500 га. Винороб вирощує мерло, каберне совіньйон, шардоне, рислінг, трамінер, сапераві Вино розливається на заводі «Одесавинпром». На рік винороб випускає близько 2 млн пляшок авторського вин
Причорномор’я Виноробне господарство князя М. П. Трубецького с. Веселе, Бериславський район, Херсонська область 200 га, розташовані на схилі Каховського водосховища. Аліготе, рислінг, каберне, мерло, совіньйон блан, шардоне, піно нуар, піно блан, пті вердо На рік господарство випускає близько 550 тис пляшок
Бессарабія ТОВ «Винхол Оксамитне» с. Оксамитне, Болградський район, Одеська область Виноградники розташовані у долині озера Ялпуг. Ґрунти суглинисті, кількість кущів на 1 гектар складає від 2650 до 3000 шт. Невелика кількість вина витримується у бочці для експерименту. Об’єм виробництва сягає 400 тис. пляшок на рік, значна частина з яких йде на експорт у Румунію та Німеччину.
Інкерманський завод марочних вин Інкерман, АР Крим
Причорномор’я АТ «Коблево» с. Виноградне, Березанський район, Миколаївська область Площа посадки винограду сягає 2500 га. Кількість кущів на 1 га становить 3333 кущі.
Бессарабія Виноробня «Колоніст» с. Криничне, Болградський район, Одеська область 30 га виноградників, які підрізають за методом Гюйо та Кордон, зростають на суглинкових ґрунтах, багатих на мінерали та вапняк. Винороби вирощують одеський чорний, мерло, каберне, сухолиманський білий, шардоне Близько 200 тис пляшок вин
Кримський винний дім
Причорномор’я Сімейна виноробня «Курінь» с. Степанівка, Херсонська область На 40 гектарах власник вирощує десять сортів винограду, що дозволяє отримувати до двох десятків видів вин: шардоне, рислінг, ркацителі, Іршаї Олівер, мускат одеський, каберне, мерло, сапераві, трамінер рожевий За рік господарство виробляє 50-60 тис пляшок вин
Виноробня «Маркіз де Лакарен» с. Шабо, Одеська область На орендованих 100 га вирощують 14 сортів винограду, серед яких — каберне, одеський чорний, шардоне, совіньйон, ркацителі, сухолиманський білий Потужність виробничих ліній — 35 млн пляшок на рік
Виноробний комбінат «Масандра» с. Масандра, АР Крим
«Одесавинпром» (ТМ «Французький Бульвар»)
Бессарабія ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо» с. Шабо, Білгород-Дністровський район, Одеська область Теруар «Шабо» — це 1250 га виноградників, 4 млн виноградних ліз. Об’єм виробництва складає 15 млн літрів на рік.[3]
Закарпаття Виноробний комплекс «Шато Чизай» Берегове, Закарпатська область Компанія на 272 га вирощує мускат оттонель, черсегі фюсереш, рислінг італійський, піно нуар, мерло, каберне совіньйон Близько 2 млн пляшок на рік
Закарпаття Виноробня «Cotnar» с. Мужієво, Закарпатська область На 180 га виноградників росте каберне совіньйон, мерло, трамінер рожевий, мускат оттонель Потужність виробничих ліній — 35 млн пляшок на рік
Виноробня «Don Alejandro Winery» с. Холодна Балка, Одеська область На 14 га вирощують мерло, каберне совіньйон, рислінг, мускат
Бессарабія ТМ «V.Petrov» с. Струмок, Татарбунарський район, Одеська область На 76 га господарство вирощує каберне, мерло, шардоне, аліготе, мускат одеський, з яких виробляють дев'ять найменувань вин 15 тис пляшок вина на рік
Бессарабія Виноробня «VINARIA» с. Лощинівка, Ізмаїльський район, Одеська область Площа посадки виноградників складає 1,5 га. Щільність посадки лози: 3500 кущів на 1 га. Вік лози від 12 до 3 років. Ґрунти переважно чорнозем південний та суглинки.
??? с. Магарач

Ліцензія на гуртову торгівлюРедагувати

У жовтні 2016 року Верховна Рада скасувала ліцензію на гуртову торгівлю вином, виготовленим з власної сировини. Раніше вона обходилася виноробам у 500 тисяч гривень на рік і була фактично непідйомною для дрібних виноробів. Для порівняння: доля цієї ліцензії в собівартості однієї пляшки вина миколаївського заводу «Коблево» у 2013 році складала 30 копійок, а невеликого підприємства «Зелений гай» тієї ж області — 24,9 гривні[4].

Винні фестиваліРедагувати

Представники виноробства, як аматорського, так і промислові виноробні підприємства, фізичні та юридичні особи беруть участь у відкритих заходах, та спеціалізованих винних фестивалях. Місцями проведення стають визнані центри виноробства. Наприклад, міжнародний фестиваль «Bolgrad Wine Fest» було засновано 2010-го року у місті Болград.[5][6][7] У середині листопада Ужгород приймає свято молодого вина та меду «Закарпатське божоле», фестиваль «Червене вино» в Мукачеві, фестиваль їжі і вина «Kyiv Food & Wine Festival» у Києві.[8]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Античные винодельни на Тиритакском городище в Керчи. Опыт доисследования археологических объектов и предложения по музеефикациии / Н. П. Андрущенко ; [отв. ред. А. А. Пучков] ; Центр ист.-градостроит. исслед. – Киев : ЦИГС, 2010. – 52 с. : ил. – Библиогр.: с. 50 (15 назв).
  • Античные винодельни Ольвии. Опыт доисследования археологических объектов / Н. П. Андрущенко ; [отв. ред. А. А. Пучков] ; Центр. ист.-градостроит. исслед. – Киев : ЦИГС, 2010. – 54 с. : ил. – Библиогр.: с. 51-52 (19 назв).