Вика підтинна
Вика підтинна[1], вика плотова[1], горошок плотовий[2] (Vicia sepium) — вид трав'янистих рослин родини бобові (Fabaceae), поширений у Євразії й Марокко.
| Вика підтинна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Триба: | Fabeae |
| Рід: | Вика (Vicia) |
| Вид: | Вика підтинна (V. sepium)
|
| Біноміальна назва | |
| Vicia sepium | |
Опис ред.
Рослина азотофіксуюча, кореневищна багаторічна, 30–40(100) см. Стебла підняті чи виткі, стрункі, не розгалужені, майже голі, іноді з рідкісними м'якими волосками. Листя 7–12 см, складаються з 4–8 пар протилежних листочків, які довгасто-яйцеподібні або довгасто-ланцетні, 6–30 × 4–13 мм, волосисті, верхівка тупа або усічена. Квіти 2–4(6) в пахвових пучках. Квіти бліді фіолетово-пурпурові, червоні, або від майже фіолетових до рожевих, 10-15 мм завдовжки. Біб від широко подовженого до субромбічного, злегка вигнутий, 20–40 × 5–8 мм, верхівка — дзьоб. Насіння 5–7, сплющено-сфероїдне. Переважає перехресне запилення комахами. Гарний потенційний корм із високою поживною цінністю[3][2].
Поширення ред.
Африка: Марокко; Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Російська Федерація, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, Японія, Корея, Туреччина; Європа: уся територія, крім Свальдбарда. Введений у Ґренландії й Канаді[3][4][5][6].
Населяє узлісся, огорожі, купини, схили пагорбів, луки, поля, узбіччя доріг; на висотах до 2200 м[3].
В Україні зростає на галявинах, луках, у чагарниках — у лісовій зоні й лісостепу звичайний; у степу зрідка[2].
Галерея ред.
-
коріння -
листя -
квітка -
плоди -
насіння
Джерела ред.
- ↑ а б Vicia sepium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 201. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в Flora of China [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Panarctic Flora (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |