Відкрити головне меню

Вижняни

село в Золочівському районі Львівської області

Вижня́ни — село в Золочівському районі Львівської області (Україна). Раніше також вживали назву Вижляни.[3]

село Вижняни
Миколаївський костел у Вижнянах (1400—1651)
Миколаївський костел у Вижнянах (1400—1651)
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Заставненська сільська рада
Код КОАТУУ 4621882203
Основні дані
Засноване 1397[1]
Населення 333
Площа 1,66 км²
Густота населення 200,6 осіб/км²
Поштовий індекс 80723[2]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°48′22″ пн. ш. 24°24′55″ сх. д. / 49.80611° пн. ш. 24.41528° сх. д. / 49.80611; 24.41528Координати: 49°48′22″ пн. ш. 24°24′55″ сх. д. / 49.80611° пн. ш. 24.41528° сх. д. / 49.80611; 24.41528
Середня висота
над рівнем моря
238 м
Водойми потік
Місцева влада
Адреса ради 80723, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Заставне, тел. 53-5-18
Карта
Вижняни. Карта розташування: Україна
Вижняни
Вижняни
Вижняни. Карта розташування: Львівська область
Вижняни
Вижняни
Мапа

Вижняни у Вікісховищі?

Населення становить 333 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Заставненська сільська рада.

ІсторіяРедагувати

Власниками села в XIV-XV століттях були давньоукраїнські (руські) феодали: боярин «Ходко Лоєвич з Вижнян»,[4] шляхтич Грицько Кердейович.

Римо-католицьку парафію в 1400 році заснували Ян Клюс (Клюс) гербу Шренява[5] та його дружина Малґожата.[3]

Шляхтич Миколай Клюс (гербу Шренява[6]) 1440 року підписувався «з Вижнян», Посідачем у 17 столітті був майбутній київський каштелян Ярош (Геронім) Станіслав Куропатніцький гербу Нечуя.

Руський чесник Юзеф з Ольшова Ольшевський купив у Александера Домініка Ґедзінського маєток Вижняни, контракт уклали в Галичі 26 вересня 1716 року. Август Олександр Чарторийський купив маєток 1762 року.[7]

Станом на середину 1920-х років мало статус містечка.[8]

Директором державної школи в 1926 році в селі був Антоніна Гаас, а другим вчителем була Гелена Лангнер. Кількість класів : 2-й класи.

На 01.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців, з них 630 українців-грекокатоликів, 480 українців-римокатоликів, 20 поляків, 20 євреїв[9]. Село належало до ґміни Куровіце Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки. В роки Другої світової війни та у післявоєнний період село піддавалося терору з боку окупантів за підтримку ОУН-УПА[10].

Пам'яткиРедагувати

У міжвоєнний період був перебудований за проектом Броніслава Віктора. Інтер'єри розписали Станіслав Тейсейр, Роман та Маргіт Сельські. Статуя святого Йосифа на фасаді виконана Мар'яном Внуком. Від 1948 року костел використовувався, як склад.[12]

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ВРУ
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район
  3. а б Wyżniany — S. 164.
  4. Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003. — T. XLII/1, z. 172. — S. 23—26. (пол.)
  5. Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły. — S. 221—222. (пол.)
  6. https://polona.pl/item/10355918/165/
  7. Wyżniany… — S. 165.
  8. Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 66.
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 59.
  10. Степан БОЙКО. Хто вбив мого батька? — «Галичина», 19 жовтня 2017 року.
  11. Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
  12. Głazińska A. Kościół parafialny p.w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 11. — S. 317—340. — ISBN 83-89273-04-7. (пол.).
  13. Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) (пол.)
  14. Мазурак Я., Ткачов С., Ханас В. Ґаватович Якуб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати