Вигорлат-Гутинський хребет
Вигорла́т-Гу́тинський вулкані́чний хребе́т (інші назви — Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, Вулканічний хребет, Вулканічні Українські Карпати) — гірський масив (пасмо хребтів) у Східних Карпатах, у тому числі Українських Карпатах. Розташований у межах Словаччини (частково), України (в Закарпатській області) та Румунії (частково).
Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо | ||||
Українська частина Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма (позначено синім кольором) | ||||
48°26′00″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 48.433333333333° пн. ш. 23.15° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Розташування |
Словаччина Україна Закарпатська область, Румунія | |||
Система | Внутрішні Східні Карпати | |||
Тип | гірський хребет і геоморфологічний регіонd | |||
Висота | 1081 м (макс.) | |||
Вигорлат-Гутинський хребет у Вікісховищі |
Загальна довжина в межах України бл. 125 км, ширина 8–20 км. Долини приток Тиси (Уж, Латориця, Боржава і Ріка) розчленовують Вулканічний хребет на окремі масиви — Вигорлат, Маковиця, Синяк, Борліїв Діл, Великий Діл, Тупий, Гутинський. З півночі та північного сходу масив прилягає до Березне-Ліпшанської міжгірної долини, з півдня і південного заходу — до Закарпатської низовини. На південному сході межує з Хустсько-Солотвинською улоговиною.
Пересічна висота 800–1000 м (г. Анталовецька Поляна, г. Маковиця), максимальна — 1081 м (г. Бужора). Схили круті, важкодоступні, особливо північно-східні. Характерні кальдери. Поширені ерозійні, осипні та сельові процеси. Складається з вулканічних порід, переважно андезитів, базальтів та їхніх туфів. З корисних копалин є поліметалічні руди, ртуть та інші. До висоти 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими та дубово-буковими лісами, вище буковими.
Передгір'я Вулканічного хребта на 75% розорані, густо заселені. У межах Вулканічного хребта — заказники державного значення Зачарована долина та Чорна Гора, Юлівська Гора, Національний природний парк «Зачарований край».
Джерела
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.