Вигнанська сільська рада

колишня сільська рада в Любарському районі Житомирської області, Україна

Вигнанська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Старокостянтинівському і Любарському районах Шепетівської, Волинської і Бердичівської округ, Вінницької і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у с. Вигнанка.

Вигнанська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Шепетівська округа
Волинська округа
Бердичівська округа
Вінницька область
Житомирська область
Район Старокостянтинівський район
Любарський район
Адм. центр с. Вигнанка
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1823182400
Облікова картка Вигнанська сільська рада 
Склад
Кількість членів 14
Голова ради Швед Анатолій Михайлович
Територія та населення
Площа 21,968 км²
Населення 693
Густота 31,55 осіб/км²
Населені пункти с. Вигнанка
Контактні дані
Адреса пров. Медичний, 1, с. Вигнанка, Любарський р-н, Житомирська обл., 13145
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 2 005 осіб, кількість дворів — 481[1].

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 140 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 1 005, жінок — 1 135; етнічний склад: українців — 2 115, євреїв — 8, поляків — 12, інші — 3. Кількість господарств — 493, з них, несільського типу — 1[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, складала 707 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 693 особи[3].

Склад ради ред.

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Швед Анатолій Михайлович Сільський голова, 1969 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010
Швед Анатолій Михайлович Сільський голова, 1969 року народження, освіта вища, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]

Історія ред.

Створена 1923 року в складі сіл Вигнанка та Мехеринці Остропільської волості Полонського повіту Волинської губернії. Станом на 15 червня 1926 року на обліку в раді числяться хутори Гончариха та Грабівці станом на 1 жовтня 1941 року хутори Гончариха та Грабівці не перебувають на обліку населених пунктів[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Любарського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Вигнанка[6].

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», сільську раду ліквідовано, територію та населені пункти приєднано до складу Провалівської сільської ради Любарського району. Відновлена 10 березня 1966 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 126 «Про утворення сільських рад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», в складі сіл Вигнанка та Провалівка Пединківської сільської ради Любарського району Житомирської області[5].

Станом на 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Любарського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Вигнанка та Провалівка[7].

12 серпня 1974 року, відповідно до рішення ЖОВК № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», с. Провалівка передане до складу Пединської сільської ради Любарського району[5].

Виключена 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Любарської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[9].

Входила до складу Старокостянтинівського (7.03.1923 р.) та Любарського (21.08.1924 р., 10.03.1966 р.) районів[5].

Примітки ред.

  1. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 184. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  2. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 126. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  3. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  4. rada.gov.ua
  5. а б в г Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 60, 248, 251, 550, 583, 590. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 29 серпня 2021.
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 177. Процитовано 29 серпня 2021.
  7. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  8. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.