Вибухо́ва хви́ля — збурення особливого роду, що виникає в навколишньому середовищі під час вибуху заряду ВР, пилу або газу, для якого характерне різке стрибкоподібне підвищення тиску і яке супроводжується стиском, нагріванням та зміною швидкості руху речовини. Поблизу осередку вибуху вибухова хвиля поширюється зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в даному середовищі (ударна хвиля).

Характер збурень у вибуховій хвилі суттєво відрізняється для газового, водного та твердого середовища. У газовому та рідинному середовищах передній фронт вибухової хвилі — це вузька зона, в якій параметри руху змінюються стрибкоподібно, з віддаленням від епіцентру вибуху спостерігається зменшення характерних значень параметрів у вибуховій хвилі. У твердому середовищі стрибкоподібний передній фронт існує тільки на невеликих відстанях від джерела вибуху. У випадку неоднорідного середовища процес формування і поширення вибухової хвилі суттєво ускладнюється.

Для визначення параметрів вибухової хвилі на відносно великих відстанях від джерела при наявності відкритої поверхні, де вибухову хвилю можна розглядати як «сейсмічну» хвилю, застосовують емпіричні залежності.

ЛітератураРедагувати