Відкрити головне меню

Весі́лля Сві́чки (Семена, Симеона Стовпника, Семенове Слово, Свято свічки[1], День Семена) — народно-християнське свято, одне з прадавніх свят на честь осіннього рівнодення[2], коли літо повертає на осінь.

Весілля свічки
Весілля свічки
А. І. Манастирський. Козацька школа. Початок XX ст.
Інші назви Семена, Симеона Стовпника, «Жаніцьба коміна» (білорус.), «Семён-летопроводец» (рос.), «Семёновы осенины» (рос.)
Тип народно-православний
Дата 1 (14) вересня
Традиції постриження молодих хлопців і вперше садовили їх на коні, закінчувалися гуляння на «вулиці» й починалися вечорниці в хаті

Ще за часів Русі на Поділлі в цей час ставили гарно уквітчану велику свічку, світло якої наче доповнювало вже не таке гаряче сонце.

Починалося свято 14 вересня, і цілий тиждень аж до 21 вересня, це свято гомоніло, співало, вирувало. Піснями і танцями, молитвами і священнодійствами вшановували Сонце, яке повертає з літа на осінь. В цей час його сила зменшується, і світло свічки, комина, посвіта символічно доповнює його в кожній оселі.

В козацькій Україні запоріжці у цей день відзначали постриження молодих хлопців і вперше садовили їх на коні. Цей звичай походив ще від княжих часів[3].

На Семена закінчувалися гуляння на «вулиці» й починалися вечорниці в хаті[3].

Семенів день — то день відльоту ластівок та покарання горобців. Святий Семен вважається покровителем птахів, саме йому вони звітують у своїх добрих або злих вчинках.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Плачинда, С. П. (1993). Словник давньоукраїнської міфології. Київ: Укр. письменник. с. 49. 
  2. Ольга Рутковська. Весілля Свічки. // Історичний календар ' 97. — К., 1996
  3. а б Сапіга, 1993
  4. 14 вересня - "Семена" - Українські традиції. traditions.in.ua (uk-ua). Процитовано 2017-10-05. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати