Вестго́тське (іноді візіго́тське) письмо́ — штиб середньовічного письма, що походило з Вестготського королівства на території Піренейського півстроваї. Іноді також зветься littera toletana і littera mozarabica.

Латинська абетка вестготського штибу

Застосовувалося з кінця 7 до 13 століття переважно в Вестготській Іберії, а також подекуди на півдні Франції, вдосконалювалось протягом 9-13 століть, але згодом вийшло з ужитку. Це письмо постало з унціального, тому має риси унціального письма, наприклад це стосується напису літери «g».

Перетворення вестготської z на c із седиллю(ç)

Інші виразні риси — відкрита горішня дужка літери «a» (що робить її схожою з «u»), подібні між собою форми літер «r» і «s», довга літера «i», схожа з «l». Існують дві форми літери «d», одна з прямим виносним елементом, а друга з похиленим вліворуч. Горішня риска літери «t» має гачок, що закруглюється вліворуч; «t» має багото інших форм, що застосовуються в лігатурах, також є дві лігатури «ti» на позначення твердої та м'якої вимови цього сполучення. Цікава ознака вестготського письма — це наявність особливої літери «z», що згодом, у каролінгськім письмі, перетворилась на седилью («ç») [1].

Примітки ред.

  1. Maria Selig, Barbara Frank, Jörg Hartmann, Le passage à l'écrit des langues romanes [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.]. Publié par Gunter Narr Verlag, 1993. ISBN 3-8233-4261-4, 9783823342618. P.127.

Джерела ред.

  • Visigothic Minuscule on Medieval Writing [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Muñoz y Rivero, Jesús (1919). Paleografía visigoda: método teórico-práctico para aprender a leer los códices y documentos españoles de los siglos V al XII; obra ilustrada con 45 láminas dibujadas por el autor (Вестготська палеографія: Теоретично-практичний метод опанування навичками читання іспанських кодексів і документів 5 - 11 століть; ілюстровано 45 авторськими малюнками) (Іспанська) . Мадрид: Д. Хорро.

Див. також ред.

Посилання ред.