Верхня Рудня

село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області

Ве́рхня Ру́дня — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 31 особу (2001). У 1941—43 роках — адміністративний центр Верхнє-Руднянської сільської управи.

село Верхня Рудня
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ UA18060170150098666
Облікова картка с. Верхня Рудня 
Основні дані
Населення 31 (2001)
Площа 0,19 км²
Густота населення 163,16 осіб/км²
Поштовий індекс 11935[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°33′47″ пн. ш. 28°31′26″ сх. д. / 51.56306° пн. ш. 28.52389° сх. д. / 51.56306; 28.52389Координати: 51°33′47″ пн. ш. 28°31′26″ сх. д. / 51.56306° пн. ш. 28.52389° сх. д. / 51.56306; 28.52389
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Водойми р. Словечна
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101
Карта
Верхня Рудня. Карта розташування: Україна
Верхня Рудня
Верхня Рудня
Верхня Рудня. Карта розташування: Житомирська область
Верхня Рудня
Верхня Рудня
Мапа
Мапа

Населення ред.

Наприкінці 19 століття у поселенні налічувалося 124 мешканці та 22 двори[2], у 1906 році — 185 мешканців, дворів — 25[3], у 1923 році — 47 дворів та 239 мешканців[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 83 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 31 особу[5].

Історія ред.

У другій половині 19 століття — село Покалівської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 27 верст від Овруча[2]. Розміщувалося у південній частині Овруцького повіту, на річці Словечна[6]. Належало до православної парафії у Покалеві, за 30 верст[7].

У 1906 році — сільце Покалівської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 35 верст, від волосного центру, с. Покалів — 26 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[3].

У 1923 році включене до складу новоствореної Середнє-Руднянської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Словечанського району Коростенської округи[8]. Розміщувалося за 29 верст від районного центру, містечка Словечне, та 3 верст — від центру сільської ради, с. Середня Рудня[4].

У 1941—43 роках — адміністративний центр Верхнє-Руднянської сільської управи Словечанського району. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Середньоруднянської сільської ради, село увійшло до складу Заболотської (згодом — Слобідська) сільської ради Словечанського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року село, в складі сільської ради, передане до Овруцького району Житомирської області[8].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].

20 грудня 2019 року село увійшло до складу новоствореної Овруцької міської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, у складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[11].

Примітки ред.

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 26 травня 2020.
  2. а б Rudnia 45.) R. Wierzchnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 558. (пол.)
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 162. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 вересня 2023.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 115. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 2 вересня 2023.
  6. Rudnia 18.) R. Niżnia, Średnia i Wierzchnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 928. (пол.)
  7. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 405. Процитовано 2 вересня 2023.
  8. а б Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 225. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.
  9. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2 вересня 2023.
  10. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2 жовтня 2020.
  11. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.

Посилання ред.