Вертеп (вистава)
Вертеп — вертепне дійство, де ролі виконують люди[1]. Це дещо пізніша форма у порівнянні з вертепним ляльковим театром[2].
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Новорічний «Зірковий вертеп 2013» (вертепна драма) на Євромайдані, в якому дійовими особами, поряд з традиційними персонажами, є тітушки та «Беркут». 31.12.2013 |
В Україні з вертепом ходили бурсаки-спудеї — учні братських шкіл-колегіумів, згодом і Київської академії — майбутнє вище духовенство. Потім вертеп поширився серед музикантів, ремісників. Із часом він із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де ролі у вертепній виставі грали не ляльки, а актори[3].
Учасники вертепу готують заздалегідь релігійну виставу, розподіляють ролі, вчать віршовані тексти, шиють та лагодять костюми. Дійовими особами зазвичай є Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть, Цар Ірод та його воїни, Козак та ін.[2] Тексти являють собою особливий вид вертепної драми. Вистава, зазвичай, розділена на дві дії — релігійну та світську, але, розвиваючись, вона майже завжди втрачає релігійний характер, що призводить до злиття обох частин вистав вертепу в цілісну дію.
Гурти з вертепом могли ділитися на три основні вікові групи: маленькі дітки, віком приблизно від 6 до 10 років, у другій — діти 11-15 років, третя — молодь. Завданням вертепу є повідомити добрим людям про народження маленького дитятка Ісуса.[2]
Колядники і переряджені — живе втілення давно померлих предків, авторитет яких був незаперечним, — вони визначали норми родинних стосунків, навчали вирощувати злаки, випікати хліб і т. ін.[4]
В XIX столітті учасники вертепної вистави носили «шопку» — невеличку хатину із намальованим зображенням святої родини або її ляльковим предствленням.[2] Колядників з вертепом колись пригощали гостинцями. Тепер дають переважно гроші. Традиційною стала пожертва на церкву від учасників вертепу.
На відміну від Західної Європи, де Вертеп довгий час функціонував у лоні церкви, у східнослов'янських народів від самого початку він мав тісний зв'язок із демократичною театрально-видовищною культурою. З вертепом не слід плутати польську шопку, де ляльки нерухомі і утворюють якийсь малюнок. Був загальний звичай у Західній Європі ставити по церквах на Різдво Христове ясла з ослом і волом. Українському живому вертепові приблизно відповідають польські яселка[5].
Сучасна вертепна вистава у збереженому стародавньому стилі функціонує здебільшого на заході України. Там перед Різдвом збирають гурт з приблизно 15 чоловіків, який колядує по території, на якій живуть його учасники. Вистава починається після запрошення господаря. На іншій території України вертеп це група людей будь-якої статі, які збираються зазвичай у центрі міста і колядують колядки.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Володимир Савчук. Український вертеп: історія становлення та розвитку // Вісник Прикарпатського університету Науковий журнал[недоступне посилання з вересня 2019]. — 2008, Вип.14
- ↑ а б в г Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. — 2010. — № 3 (с.168)
- ↑ Вертеп - один із древніх символів Різдва Христового. Фоторепортаж - 23.12.2013 16:00 — Новини Укрінформ. Процитовано 23 листопада 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С. П. Павлюка, С. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с. (С. 133).
- ↑ Байцар Андрій. Обряд колядування і Україна([1] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.])