Відкрити головне меню

Вернакалант (англ. Vernakalant — синтетичний антиаритмічний препарат, що відноситься до підкласу ІІІ антиаритмічних препаратів[1], і має деякі властивості антиаритічних препаратів І класу.[2] Вернакалант застосовується переважно парентерально (внутрішньовенно), розроблена також форма для перорального застосування.[3][1] Вернакалант розроблений канадською компанією «Cardiome Pharma» у співробітництві з компанією «Astellas Pharma»[4] Препарат початково був схвалений у США рішенням експертного комітету FDA по серцево-судинних та ниркових лікарських препаратах 11 грудня 2007 року[5][4], щоправда, пізніше, у серпні 2008 року FDA відкликало остаточне рішення про схвалення вернакаланту[6] у зв'язку із непоясненими на той час випадками артеріальної гіпотензії і одиничним випадком кардіогенного шоку при застосуванні препарату, а також можливістю застосування препарату в хворих із серцевою недостатністю і гострим коронарним синдромом[7][8], і натепер не зареєстрований у США. У квітні 2009 року права на подальший маркетинг та розробку як пероральної, так і парентеральної форми препарату, отримала фірма «Merck»[6], за що вона сплатила «Cardiome Pharma» 30 мільйонів доларів США у вигляді кількох проміжних платежів.[9] 1 вересня 2010 року вернакалант схвалений Європейським агентством з лікарських засобів, і допущений для застосування на території Європейського Союзу під торговельною маркою «Брінавесс».[10][9] У 2012 році компанія «Merck» спочатку відмовилась продовжувати розробку пероральної форми вернакаланту, чим спричинила значне падіння акцій компанії «Cardiome Pharma» і звільнення 85 % штату її працівників, а пізніше повернула усі права на вернакалант канадській компанії «Cardiome Pharma», нове керівництво якої запевнило про продовження подальшого просування препарату на світовий ринок та продовження розробки пероральної форми вернакаланту.[3]

Вернакалант
Vernakalant Structural Formula V1.svg
Систематична назва (IUPAC)
(3R)-1-{(1R,2R)-2-[2-(3,4-dimethoxyphenyl)
ethoxy]cyclohexyl}pyrrolidin-3-ol
Ідентифікатори
Номер CAS 794466-70-9
Код ATC C01BG11
PubChem 9930049
Хімічні дані
Формула C20H31NO4 
Мол. маса 349,464 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 3-5,5 год.
Виділення нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

-only (US)

Використання в/в, перорально

Фармакологічні властивостіРедагувати

Вернакалант — синтетичний антиаритмічний препарат ІІІ класу. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ультрашвидких калієвих каналів, у меншому ступені препарат інгібує також швидкі, повільні та короткочасні калієві канали.[1][8] Вернакалант також інгібує передсердні натрієві канали[11][1], що зближує його із антиаритмічними препаратами І класу.[2] Вернакалант подовжує тривалість ефективного рефрактерного періоду в передсердях та сповільнює проведенння імпульсів у провідній системі серця. Вернакалант із високою долею селективності інгібує передсердні канали, але при дослідженнях препарату встановлено, що він також впливає на калієві hERG-канали та натрієві канали, які знаходяться у шлуночках.[11][2] Цей механізм дії препарату забезпечує ефективне відновлення синусового ритму при внутрішньовенному введенні препарату у випадку вперше виниклої фібриляції передсердь із невеликою частотою побічних ефектів та більшою ефективністю у порівнянні з ібутилідом та аміодароном.[12][7][8]У частині рекомендацій по веденню пацієнтів з уперше виниклою фібриляцією передсердь вернакалант розлядається як альтернативний препарат у відношенні до інших антиаритмічних засобів (зокрема флекаїніду, пропафенону та ібутиліду) при фармакологічній кардіоверсії нещодавно виниклої фібриляції передсердь без ознак структурних змін міокарду або при проявах лише мінімальних змін.[13] При застосуванні вернакаланту рідко спостерігається проаритмічний ефект[14], що може бути пов'язаним із блокуванням унаслідок застосування препарату пізніх натрієвих каналів[2], хоча згідно думки деяких дослідників, блокування калієвих hERG-каналів теоретично може призвести до подовження інтервалу QT, що може спричиними виникнення шлуночкової тахікардії.[11] Щоправда, вернакалант неефективний при персистуючій фібриляції передсердь тривалістю більш ніж 7 днів.[1] Пероральна форма вернакаланту проходить клінічні дослідження[15][16], у дослідженнях підтверджена ефективність пероральної форми для профілактики рецидиву фібриляції передсердь.[1]

ФармакокінетикаРедагувати

Вернакалант швидко всмоктується після внутрішньовенної ін'єкції, максимальна концентрація препарату в крові досягається вже до кінця введення препарату — за 10 хвилин після початку ін'єкції. Препарат швидко розподіляється в організмі, у помірній кількості зв'язується з білками плазми крові. Метаболізується вернакалант у печінці за участю ферменту CYP2D6. Виводиться препарат із організму із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить у середньому 3 години у пацієнтів із швидким метаболізмом CYP2D6 та 5,5 годин у пацієнтів із повільним метаболізмом CYP2D6, може спостерігатися незначне подовження цього часу в пацієнтів із порушенням функції печінки або нирок.[2]

Показання до застосуванняРедагувати

Вернакалант застосовується для відновлення синусового ритму у хворих із приступами фібриляції передсердь при тривалості фібриляції передсердь не більше 7 діб (у тому числі у пацієнтів із перенесеною операцією на серці при тривалості фібриляції передсердь не більше 3 діб)[9][2], а також для утримання синусового ритму при успішному відновленні синусового ритму.[1]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні вернакаланту побічні ефекти спостерігаються відносно рідко, у клінічних дослідженнях найчастіше спостерігались нудота, порушення смаку, кашель, чхання.[8] Згідно інформації виробника, при застосуванні препарату можливі також інші побічні ефекти[2]:

ПротипоказиРедагувати

Вернакалант протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важкому аортальному стенозі, артеріальній гіпотензії, серцевій недостатності III і IV класса по NYHA, подовженні інтервалу QT, важкій брадикардії, порушеннях синусового вузла або блокадах ІІ або ІІІ ступеня за відсутності штучного водія ритму, застосування антиаритмічних препаратів І та ІІІ класу за 4 години до застосування вернакаланту та менш ніж 4 години після його застосування, при гострому коронарному синдромі. Не рекомендується застосування препарату при вагітності, годуванні грудьми, та у віці менш ніж 18 років.[2]

Форми випускуРедагувати

Вернакалант випускається у вигляді флаконів по 25 мл 2 % розчину для парентерального застосування[2]; та таблеток по 0,15; 0,3 та 0,5 г.[1] На 1 липня 2016 року в Україні не зареєстрований.[17]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Новые антиаритмические препараты III класса в лечении фибрилляции предсердий (рос.)
  2. а б в г д е ж и к Бринэвис (рос.)
  3. а б Мерк возвращает права на противоаритмический препарат вернакалант канадской компании Кардиом (рос.)
  4. а б FDA Advisory Committee Recommends Approval of Kynapid for Acute Atrial Fibrillation. Drugs.com. Процитовано 2008-03-15.  (англ.)
  5. Additional Clinical Trial to be Conducted for Kynapid (англ.)
  6. а б Merck and Cardiome Pharma Sign License Agreement for Vernakalant, an Investigational Drug for Treatment of Atrial Fibrillation. FierceBiotech. 9 квітня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010.  (англ.)
  7. а б ОПУБЛИКОВАНЫ РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ AVRO: ВЕРНАКАЛАНТ ПОБЕЖДАЕТ АМИОДАРОН В БОРЬБЕ ЗА ВОССТАНОВЛЕНИЕ РИТМА ПРИ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ Архівовано 29 серпень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  8. а б в г Вернакалант превзошел по эффективности амиодарон в конверсии острой ФП (рос.)
  9. а б в Вернакалант: новый антиаритмический препарат одобрен в Европе (рос.)
  10. Merck & Co., Inc. (1 вересня 2010). "BRINAVESS (vernakalant) for Infusion Approved in the European Union for Rapid Conversion of Recent Onset Atrial Fibrillation". Прес-реліз. Переглянутий 28 вересня 2010. Архівовано 28 вересень 2010 у Wayback Machine. (англ.)
  11. а б в Miki Finnin. Vernakalant: A Novel Agent for the Termination of Atrial Fibrillation: Pharmacology. Medscape Today. Процитовано 12 жовтня 2010.  (англ.)
  12. Вернакалант эффективнее ибутилида восстанавливает синусовый ритм (англ.)
  13. Руководство European Society of Cardiology (2012) по ведению пациентов с фибрилляцией предсердий (рос.)
  14. Современная медикаментозная терапия фибрилляции предсердий: выбор стратегии, антиаритмических препаратов и схем лечения (рос.)
  15. Study of RSD1235-SR for the Prevention of Atrial Fibrillation/Atrial Flutter Recurrence (англ.)
  16. Vernakalant (Oral) Prevention of Atrial Fibrillation Recurrence Post-Conversion Study (англ.)
  17. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/