Відкрити головне меню

Вересюк Іван

український військовик

Вересюк Іван (Іванчук; 1916, с. Богданівка Підволочиського р-ну Тернопільської обл. — 20 квітня 1946, в лісі біля с. Туринка Жовківського р-ну Львівської обл.) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Вересюк Іван
УПА погон 09 - Сотник.svg Сотник
Загальна інформація
Народження 1916(1916)
Богданівка, Підволочиський район, Тернопільська область
Смерть 20 квітня 1946(1946-04-20)
ліс біля с. Туринка, Жовківський район, Львівська область
Псевдо Іванчук
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА OUN-B-01.svg ОУН
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

ЖиттєписРедагувати

Освіта — вища: навчався на лісовому відділі Львівської політехніки (?-1939, 1942—1943). Відбув строкову службу у Польській армії. Член ОУН із 1930-х рр. У роки першої більшовицької окупації затриманий співробітниками НКВС, однак зумів втекти під час конвоювання. Перебравшись на територію Польщі, окуповану німцями, продовжив працю в ОУН. Закінчив військову, а відтак ще й розвідувально-диверсійну школу у м. Бранденбург (весна 1941). На початку німецько-радянської війни у складі диверсійної групи скинутий німцями на території України, однак завдання не виконував, а діяв виключно за дорученням ОУН.

В роки німецької окупації закінчив навчання, працював асистентом на кафедрі, очолював студентський хор «Бандурист» (1942). Згодом працював солістом-баритоном Львівського оперного театру та спільно з компаньйонами утримував шинок. Поряд з легальним життям активно займався організаційною роботою. Член штабу та ймовірно керівник відділу розвідки УНС Львівського обласного проводу ОУН (літо 1943—1944). Навесні-влітку 1944 р. на дорученням ОУН зголосився на німецький диверсійний вишкіл і на поч. листопада 1944 р. у складі розвідувально-диверсійної групи десантований на Сокальщині, де зв'язався зі збройним підпіллям ОУН та перебував під слідством СБ обвинувачений у співпраці з німцями. У 1945 р. у підпіллі одружився зі співробітницею осередку пропаганди Сокальського окружного проводу ОУН Ольгою Соколовською — «Верховиною».

Старшина для доручень і одночасно інструктор саперної справи ВШВО 2 «Буг» (05.1945-01.1946), начальник V (вишкільного) відділу ВШВО 2 «Буг» (24.01.-20.04.1946). Загинув при спробі прорватися з блокованої криївки.

ЗванняРедагувати

  • Булавний (?),
  • хорунжий (26.01.1944),
  • поручник (31.08.1945),
  • сотник (22.01.1946) УПА.

Нагороди і відзнакиРедагувати

ЛанкиРедагувати