Вересюк Іван
Вересюк Іван (псевдо: «Іванчук»; 1916, с. Богданівка, Підволочиська селищна громада, Тернопільська область — 20 квітня 1946, в лісі біля с. Туринка, Жовківський район, Львівська область) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
| Вересюк Іван | ||
|---|---|---|
 Сотник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1916 с. Богданівка, Підволочиська селищна громада, Тернопільська область | |
| Смерть |
20 квітня 1946 ліс біля с. Туринка, Жовківський район, Львівська область | |
| Громадянство |
 Українська держава (1941) | |
| Псевдо | «Іванчук» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Українська держава (1941) | |
| Вид ЗС |
 УПА  ОУН | |
| Війни / битви | Друга Світова війна | |
| Командування | ||
|
начальник V (вишкільного) відділу ВШ ВО-2 «Буг» | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Освіта — вища: навчався на лісовому відділі Львівської політехніки (?-1939, 1942—1943). Відбув строкову службу у Польській армії. Член ОУН із 1930-х рр. У роки першої більшовицької окупації затриманий співробітниками НКВС, однак зумів втекти під час конвоювання. Перебравшись на територію Польщі, окуповану німцями, продовжив працю в ОУН. Закінчив військову, а відтак ще й розвідувально-диверсійну школу у м. Бранденбург (весна 1941). На початку німецько-радянської війни у складі диверсійної групи скинутий німцями на території України, однак завдання не виконував, а діяв виключно за дорученням ОУН.
В роки німецької окупації закінчив навчання, працював асистентом на кафедрі, очолював студентський хор «Бандурист» (1942). Згодом працював солістом-баритоном Львівського оперного театру та спільно з компаньйонами утримував шинок. Поряд з легальним життям активно займався організаційною роботою. Член штабу та ймовірно керівник відділу розвідки УНС Львівського обласного проводу ОУН (літо 1943—1944). Навесні-влітку 1944 р. на дорученням ОУН зголосився на німецький диверсійний вишкіл і на поч. листопада 1944 р. у складі розвідувально-диверсійної групи десантований на Сокальщині, де зв'язався зі збройним підпіллям ОУН та перебував під слідством СБ обвинувачений у співпраці з німцями. У 1945 р. у підпіллі одружився зі співробітницею осередку пропаганди Сокальського окружного проводу ОУН Ольгою Соколовською — «Верховиною».
Старшина для доручень і одночасно інструктор саперної справи ВШВО 2 «Буг» (05.1945-01.1946), начальник V (вишкільного) відділу ВШ ВО-2 «Буг» (24.01.-20.04.1946).
Загинув при спробі прорватися з блокованої криївки.
Звання ред.
- Булавний (?),
- хорунжий (26.01.1944),
- поручник (31.08.1945),
- сотник (22.01.1946) УПА.
Нагороди і відзнаки ред.
- Бронзовим хрестом бойової заслуги (20.06.1946),
- Вирізнення у Наказі КВШ УПА-Захід (1.01.1946).
Див. також ред.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |