Вересаєв Вікентій Вікентійович

Вересаєв Вікентій Вікентійович
Вересаев Викентий Викентьевич
	Вікентій Вересаєв (ліворуч) з Леонідом Андреєвим, 1912
Ім'я при народженні	рос. Викентий Викентьевич Смидович
Псевдо	Вересаев
Народився	4 (16) січня 1867; Тула
Помер	3 червня 1945 (78 років); Москва
Поховання	Новодівочий цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Тартуський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов	російська
Жанр	проза, оповідання і повість
Magnum opus	Q23308610?
Автограф
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

|Фото=

Смідович Вікентій Вікентійович, літературний псевдонім Вересаєв (рос. Вересаев Викентий Викентьевич; 4 (16) січня 1867(18670116), Тула — 3 червня 1945, Москва) — російський радянський письменник, за фахом лікар.

Народився у м. Тулі; 1890 та 1892 працював в Україні (у Юзівці на Донбасі) як лікар. Автор низки повістей, романів, оп., кн. «Записки лікаря» (видана українською мовою 1903 у Львові), серії нарисів «Підземне царство» (1892; про життя донецьких шахтарів), історико-літ. праць; автор ст. «Любити Україну — любити Шевченка» (1939). Укр. мовою видані «Твори» (2 тт., 1956).

15 травня 1920 року в Коктебелі на дачі Вересаєва відбулась VII обласна (підпільна) конференція РКП(б)^[1].

ЛітератураРедагувати

Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.

ДжерелаРедагувати

Сайт письменника(рос.)
Календар ювілейних та пам'ятних дат Донецької області. 2017 рік /Укл. В. І. Романько. — Слов'янськ: Вид-во «Друкарський двір», 2017. — 95 с.

ПосиланняРедагувати

↑ Інститут історії України(15 травня)

Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Інститут історії України(15 травня)

[1]