Відкрити головне меню

Вербів (Бережанський район)

село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області.

Ве́рбів — село Бережанського району Тернопільської області.

село Вербів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Вербівська сільрада
Код КОАТУУ 6120480901
Облікова картка Вербів 
Основні дані
Засноване до 1448р.
Населення 666 (2014)
Площа 1,52 км²
Густота населення 563.16. осіб/км²
Поштовий індекс 47514
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°31′27″ пн. ш. 24°51′25″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 24.85694° сх. д. / 49.52417; 24.85694Координати: 49°31′27″ пн. ш. 24°51′25″ сх. д. / 49.52417° пн. ш. 24.85694° сх. д. / 49.52417; 24.85694
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Сільський голова Чернецький Ігор Богданович[1]
Карта
Вербів. Карта розташування: Україна
Вербів
Вербів
Вербів. Карта розташування: Тернопільська область
Вербів
Вербів
Мапа

Вербів у Вікісховищі?

Поштове відділення — Вербівське.

Центр сільради. Підпорядковані хутори Калинівка, Розсохи, Старий Вербів. Населення — 856 осіб (2001). Дворів — 302[2].

ГеографіяРедагувати

У селі бере початок річка Гори, права притока Золотої Липи.

ІсторіяРедагувати

У селі знайдено скарб із коштовностями 12 — початку 13 століття (зберігаються у Львівському історичному музеї).

Перша писемна згадка про село походить з 1448 року[3].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84 %[4].

Діяли товариства «Просвіта» (від 1898), «Січ».

Пам'яткиРедагувати

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (кам'яна). Збудована у 1938—1939 роках за проектом Льва Левинського.[5]

Діє музей історії села.

Пам'ятникиРедагувати

Встановлено пам'ятники:

  • на честь скасування панщини (відновлено 1989)
  • на честь 550-ліття села (1998)
  • пам'ятник-погруддя Т. Шевченка (1983),
  • погруддя С. Бандери (2003; скульптор П. Кулик, фундатор Д. Пилипець),
  • пам'ятну стелу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, (1985),
  • пам'ятні хрести на честь:
    • проголошення незалежності України
    • на честь борців за волю й державність України, встановлено 1942 р. місцевими націоналістами за наказом провідника ОУН Степана Бандери. Хрест було знищено у 1953 році Радянською владою. Пам'ятний хрест відновлено у 2008 році.
  • Меморіальні таблиці:
    • Я. Бабуняку
    • І. Бабуняку
    • М. Семчишину («Дону»)
  • монумент «Борцям за волю України» (2001),
  • пам'ятну арку на честь 555-ліття села (2003).

Відомі людиРедагувати

УродженціРедагувати

Січові стрільціРедагувати

  • 1 сотня[7]:
    • стрілець Бідула Василь, 1895 р. н.
    • стрілець Костів Теодор, 1896 р. н.
  • 4 сотня[8]:
    • старший стрілець Семчишин Дмитро, 1895 р. н.
    • стрілець Бай Петро, 1896 р. н.
    • стрілець Білоус Петро, 1896 р. н.
    • стрілець Борик Дмитро, 1897 р. н.
    • стрілець Варчак Осип, 1895 р. н.
    • стрілець Депас Іван, 1893 р. н.
    • стрілець Дуда Андрій, 1895 р. н.
    • стрілець Івахів Гринько, 1894 р. н.
    • стрілець Равлецький Семко, 1893 р. н.
    • стрілець Стецюк Василь, 1894 р. н.
    • стрілець Фундиґа Андрій, 1896 р. н.
  • 7 сотня[9]:
    • стрілець Бридун Іван, 1896 р. н.
    • стрілець Івахів Федь, 1896 р. н.
  • 8 сотня[10]:
    • стрілець Штепований Микола, 1897 р. н.

ПроживалиРедагувати

  • літератори І. Білоус та Г. Лесів-Гультай,
  • архітектор Л. Кутна,
  • самодіяльні художники Я. Крук, Я. Макогін,
  • майстер народної творчості К. Лужецька,
  • журналіст Я. Павлів,
  • окружний провідник ОУН Михайло Семчишин,
  • заслужений працівник промисловості, член-кореспондент Академії Наук України П. Чепіль.

ПроживаютьРедагувати

  • літератори:
    • М. Дуда,
    • М. Каня,
    • І. Кочило,
    • О. Козак,
    • М. Кондрат,
  • самодіяльний композитор І. Петрів.

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з березень 2019]
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, № 1937 (лат.)
  4. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
  5. Слободян В. М. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2005. — № 15. — С. 21.
  6. Павлів Я. Семчишин Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244. — ISBN 978-966-528-279-2.
  7. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня
  8. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#4 сотня
  9. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#7 сотня
  10. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня

БібліографіяРедагувати

  • Селу присвячено історичний нарис С. Хамара (1998 р.).

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати