Вербиця (Томашівський повіт)

село в Польщі

Вербиця (пол. Wierzbica) — селище (осада) у Польщі, розташоване в Люблінському воєводстві Томашівського повіту, ґміни Любича-Королівська.

Осада
Вербиця
пол. Wierzbica

POL Wierzbica cmentarz 02.jpg

Координати 50°21′01″ пн. ш. 23°40′24″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Ґміна Гміна Любича-Королівська
Перша згадка 1388
Населення 280 осіб (2005)
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-680
Автомобільний код LTM (Гміна Любича-Королівська)
Код SIMC 0893080
GeoNames 755817
Вербиця. Карта розташування: Польща
Вербиця
Вербиця
Вербиця (Польща)
Вербиця. Карта розташування: Люблінське воєводство
Вербиця
Вербиця
Вербиця (Люблінське воєводство)

ІсторіяРедагувати

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 2110 осіб, з них 2030 українців-греко-католиків, 10 українців-римокатоликів, 25 євреїв і 45 поляків[1].

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[2]. У 1945 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, проте отрималу відмову з огляду на неможливість добиратися до поселення через діяльність українського збройного підпілля[3]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Вербиці на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 437 українців[2].

Церква Архангела МихаїлаРедагувати

Церква святого Архистратига Михаїла збудована у 1887 році, мала типовий для української дерев'яної архітектури у Галичині вигляд тридільної споруди з трьома восьмигранними верхами. Будівничим церкви був Симон Козак. Після депортації українців використовувалася як склад для сіна, вугілля та добрив[4]. Зруйнована 20 лютого 1992 року. Рештки будівлі використані для реконструкції церкви у Корчмині. Збереглася капличка-гробівець Літинських, побудована поблизу костелу у 1846 році. Дзвіниця розібрана у 1952 році[5].

Український цвинтарРедагувати

Перебуває у стані руїни. Епізодично прибирають приїжджі волонтери[6].

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.
  2. а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
  3. Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 128.
  4. Katalog zabytków sztuki w Polsce. — t. VIII, z. 17: Tomaszów Lubelski i okolice / pod red. Ryszarda Brykowskiego i Ewy Smulikowskiej, Instytut Sztuki PAN. — Warszawa, 1982. (пол.)
  5. Szukała I., Szukała M., Płóciennik M. Kościoły drewniane w Polsce. Wierbica, województwo Lubelskie, powiat Tomaszowski. kosciolydrewniane.pl (пол.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019. 
  6. Степан Мігус Свята отчина нащадків // Наше слово. — № 34. — 2014. — 24 серпня.

ДжерелаРедагувати