Відкрити головне меню

Веніамін Платонов (рос. Вениамин Платонов; у миру Василь Миколайович Платонов — рос. Василий Николаевич Платонов; 28 лютого 1819, Курська губернія — † 13 червня 1905, Кострома) — український релігійний діяч російського походження. Голова комітету православного місіонерського товариства в Харкові. Ректор Харківської духовної семінарії.

Архієпископ Веніамін
Епископ Вениамин (Платонов).jpg
єпископ Кінешемський, вікарій Костромської єпархії
з 9 квітня 1883
 
Ім'я при народженні: Василь Миколайович Платонов
Народження: 28 лютого 1819(1819-02-28)
Курська губернія
Смерть: 13 червня 1905(1905-06-13) (86 років)
Кострома
Чернецтво: 29 липня 1848
Веніамін Платонов у Вікісховищі?

Єпископ Сумський Відомства православного сповідання Російської імперії. Єпископ Кінешемський (1883, вікарій Костромської єпархії РПЦ (безпатріаршої). Редактор часопису «Духовний щоденник».

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї священика. 1841 закінчив Курську духовну семінарію. За квотою етнічних росіян, призначається на навчання в Україну, де 1845 закінчив Київську духовну академію зі ступенем магістра богослов'я. Того ж року повертається на батьківщину, де стає викладачем богословських наук і помічником ректора Курської духовної семінарії. 29 липня 1848 пострижений в чернецтво.

  • 21 грудня 1851 — вже інспектор та професор логіки та психології Литовської духовної семінарії у Балтиці.
  • 4 грудня 1859 — інспектор та професор богословських наук Казанської духовної академії в Татарстані.
  • 31 березня 1864 знову повертається в Україну, де стає ректором Харківської духовної семінарії.
  • 30 липня 1872 — єпископ Сумський, вікарій Харківської єпархії. Редактор часопису «Духовний щоденник».
  • З 1876 голова комітету православного місіонерського товариства в Харкові.
  • 9 квітня 1883 призначений єпископом Кінешемський, вікарій Костромської єпархії РПЦ (б). Жив у Іпатьєвському монастирі.

Одночасно був настоятелем Ігрицького монастиря, що неподалік Костроми, головою Костромського відділу і почесним членом Імператорського православного палестинського товариства. У Костромській єпархії була заснована стипендія імені єпископа Веніаміна для бідних учнів Костромської духовної семінарії та інших духовних навчальних закладів.

Похований в Костромі.

ПраціРедагувати

  • Христос — свет для сокровенной глубины душ человеческих. // Православный собеседник. 1861, I.
  • Вопрос о вере. // Православный собеседник. 1861, II.
  • О необходимости христианину испытывать дух учений, предлагаемый разными вероучителями. // Православный собеседник. 1861, II.
  • Светлая сторона смерти, примечаемая взорам веры. // Православный собеседник. 1862, I.
  • Несостоятельность рационализма в мнимой религии естественной. // Православный собеседник. 1862, II.
  • Богопознание. // Православный собеседник. 1862.
  • Любовь Божия, привлекаемая мудростью. // Православный собеседник. 1862.
  • Необходимость благодати, находящейся в Церкви, для охранения истины веры и поддержания в людях чистой нравственности. // Православный собеседник. 1862.
  • Разум христианский. // Православный собеседник. 1862.
  • Дух евангельской заповеди о прощении обид. // Православный собеседник. 1862.
  • Возможна ли нравственность без догматов веры. // Православный собеседник. 1862.
  • Истинное достоинство человека. // Православный собеседник. 1863.
  • Основная истина христианства и коренное заблуждение неверующего разума. // Православный собеседник. 1863, I—II.
  • Русский раскол пред судом истины и Церкви. // Православный собеседник. 1864, I—III.

ПосиланняРедагувати