Відкрити головне меню

ЖиттєписРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Походив з роду Тоба. Був сином Хуана, спадкоємця трону, та Юйджі-юлю, родички володарів Жужанського каганату. При народжені отримав ім'я Чжун. З дитинства був улюбленим онуком імператора Тай У-ді. У 451 році помирає батько Чжуна. Після цього імператор мав намір зробити Чжуна спадкоємцем трону, але у 452 році Тай У-ді було отруєно євнухом Цзун Аєм. Останній зробив імператором молодшого брата Чжуна — Юєм (під ім'ям Нань Ань-ваном). Зрештою восени спочатку було вбито євнуха Цзун Аєм, а потім Нань Ань-вана. Новим імператором стає Чжун під ім'ям Вень-чен-ді.

ВолодарюванняРедагувати

Влада була номінальна, фактично уряд контролювала сановники Дугу Ні, Юань Хе, Баба Кехоу, Біліугу Лі. Незабаром між ними розпочалася боротьба за повну владу. У 453 році видано наказ щодо заборони переслідувати буддистів. У 454 році в результаті палацової боротьби імператрицею стала Фен.

У 458 році розпочав великий похід проти жужанів, проте не зміг повністю здолати супротивника. У 460 році Вень-чен-ді відправився у похід проти сяньбійської держави Туюхун (неподалік від Тибету). Армія північної Вей зуміла захопити низинні території, проте військо Туюхуна заховалася у горах. Тому, захопивши велику кількість худоби військо Вень-чен-ді відступила назад до своєї столиці.

В подальшому Вень-чен-ді намагався поєднати традиції племені тоба та китайців. У 465 році імператор раптово помирає. Йому успадкував син Тоба Хун.

Девізи правлінняРедагувати

  • Сін'ань (興安) 452-454
  • Сінґуан (興光) 454-455
  • Тай'ань (太安) 455-459
  • Хепін (和平) 460-465

ДжерелаРедагувати

  • Книга Вей, т. 5
  • Історія Північних династій, т. 2
  • Цзи чжі тун цзянь, тт. 126, 127, 128, 129, 130
  1. а б China Biographical Database