Вендський музей[2][3] (нім. Wendisches Museum Cottbus, н.-луж. Serbski muzej[4], також Serbski muzej Chóśebuz) — музей у місті Котбус, який є центральним музеєм історії та культури народу вендів (лужичан) у Нижній Лужиці. Сучасний музей було відкрито 1994 року, але його колекція започаткована 1908 року, коли в міському музеї було зібрано експонати, котрі розповідали про вендів.

Вендський музей Pictogram infobox palace.png
Wendisches Museum-Cottbus.JPG
51°45′35″ пн. ш. 14°20′04″ сх. д. / 51.75980000002777359° пн. ш. 14.334500000027777133° сх. д. / 51.75980000002777359; 14.334500000027777133Координати: 51°45′35″ пн. ш. 14°20′04″ сх. д. / 51.75980000002777359° пн. ш. 14.334500000027777133° сх. д. / 51.75980000002777359; 14.334500000027777133
Тип музей
Присвячено Венди і Сорабістика
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Котбус
Адреса 03046 Mühlenstraße 12, 03046 Cottbus
Засновано 1908
Відкрито 3 червня 1994
Директор Werner Meshkankd[1]
Сайт wendisches-museum.de
Вендський музей. Карта розташування: Німеччина
Вендський музей
Вендський музей (Німеччина)

CMNS: Вендський музей у Вікісховищі

Історія і описРедагувати

Перша колекція експонатів, що розповідала про історію і культуру вендів, була представлена в міському (краєзнавчому) музеї Котбуса в 1908 році — вона проіснувала у відкритому доступі до епохи Третього рейху. Велика частина експонатів цієї колекції була втрачена в роки Другої світової війни.

Вже в епоху НДР, в 1980 році, в Котбусі — у палаці, розташованому в парку Браніц — було створено музей літератури мовами лужичан: спочатку це була постійна експозиція, але потім трансформувалась у пересувну виставку. Через деякий час ця колекція була відправлена до архіву. Після 1985 року на основі архівних матеріалів була розроблена нова постійна експозиція: мета полягала в тому, щоб створити виставку не лише про літературу, а й про музику, фольклор та образотворче мистецтво вендів. Після повторного об'єднання Німеччини, 3 червня 1994 року, зусилля дали свої плоди і в місті було відкрито повноцінний музей вендів[5]. Крім постійної експозиції, у 15 виставкових залах краєзнавчого музею з моменту його заснування пройшли більше чотирьох десятків спеціальних виставок найрізноманітнішої тематики: всі виставки були двомовними (німецько-сорбськими). Сьогодні в стінах музею зберігається найбільша колекція нижньосербських національних костюмів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://wendisches-museum.de/ueber-uns/
  2. КОТБУС •. bigenc.ru. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019. 
  3. Где придумали пасхальные фонтаны?. dw.com (рос.). Deutsche Welle. 31 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2019. 
  4. Werner Meschkank Zu den Begriffen „Sorben“ und „Wenden“ на сайті Wayback Machine..
  5. Elka Tschernokoshewa, Ines Keller. Dialogische Begegnungen. Minderheiten — Mehrheiten aus hybridologischer Sicht. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.] — Waxmann Verlag, 2011. — С. 128. — 349 с. — ISBN 9783830974215.

ЛітератураРедагувати

  • Werner Meschkank: Serbski muzej w Chośebuzu. Das Wendische Museum in Cottbus. Wendisches Museum, Cottbus, 1996. (Kleiner Museumsführer niedersorbisch/deutsch).
  • Albrecht Lange: Die Tracht des Hannoverschen Wendlandes. Drastwa Polobskich Slowjanow w Hannoverskej. Herausgegeben vom Wendischen Museum Cottbus, Textredaktion Martina Noack, Bildredaktion Michael Kablitz.

ПосиланняРедагувати