Великоприцьківська волость
Великоприцьківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Великі Прицьки.
| Великоприцьківська волость | ||||
| Центр | Великі Прицьки | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 8575 (1886) | |||
| Населення | 6332 осіб (1886) | |||
| Густота | 67.6 осіб / км² | |||
Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 8 сільських громад. Населення — 6332 осіб (3031 чоловічої статі та 3301 — жіночої), 764 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4284 | 3313 |
| Приватної власності | 4189 | 3704 |
| Іншої власності | 102 | 96 |
| Загалом | 8575 | 7113 |
Основні поселення волості:
- Великі Прицьки — колишнє власницьке село за 40 версти від повітового міста, 1218 осіб, 137 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 3 постоялих двори, лавка.
- Бурти (Личаки) — колишнє власницьке село, 1115 осіб, 136 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Воля (Кадомка) — колишнє власницьке село, 600 осіб, 84 двори, школа, постоялий будинок.
- Демівщина — колишнє власницьке село, 1736 осіб, 229 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Кузьминці — колишнє власницьке село, 544 особи, 80 дворів, школа, постоялий будинок, винокурний завод.
Старшинами волості були:
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |