Великогерцозька усипальниця (Карлсруе)
49°01′12″ пн. ш. 8°25′13″ сх. д. / 49.0199° пн. ш. 8.42015° сх. д.
| Великогерцозька усипальниця | |
 | |
| Засновник |
Фрідріх I і Луїза Прусська  |
|---|---|
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця |
Карлсруе |
| Дата створення |
1896 |
| Архітектор |
Franz Baerd і Jakob Friedrich Alois Hembergerd |
| Архітектурний стиль |
неоготика |
| Статус спадщини |
cultural heritage monument of special significance in Baden-Württembergd[1] |
| Категорія людей, що тут поховані |
Категорія:Поховані у Великогерцозькій усипальниці в Карлсруе |
 | |
 Великогерцозька усипальниця у Вікісховищі | |
Великогерцозька усипальниця (нім. Großherzogliche Grabkapelle) — каплиця-мавзолей у німецькому місті Карлсруе, Баден-Вюртемберг. Була побудована в 1889—1896 рр. Германом Гембергером за попередніми проектами Франца Бера[de] і Фрідріха Гембергера[de] у Фазановому саду, розташованому в міському районі Остштадт[de].
Історія
ред.Її замовили великий герцог Баденський Фрідріх I та його дружина Луїза Прусська: причиною стала рання смерть їхнього молодшого сина Людвіга Вільгельма[de]. Батьки хотіли мати можливість вшанувати його пам'ять далеко від міського шуму «в усамітненні глибокого спокою лісу». До цього часу правителів Бадену ховали в замковій церкві Святого Михайла[de] у Пфорцгаймі або в крипті міської церкви Карлсруе[de] — місцях, які великий герцог і велика герцогиня не могли відвідати, не викликавши суспільного розголосу.
Поховальна каплиця розташована на модриновій алеї Гардтвальду, на краю фазанарію між вулицями Аденауеррінг і Клостервег, навпроти коледжу Ганса Дікманна. Це один з наймальовничіших пам'яток історії Бадена.
Залитий світлом інтер'єр верхнього костелу характеризується рядами колон, верхній ряд яких виконаний з мерехтливого чорного лабрадору. Вони підтримують консолі з пісковику і дерев'яне бочкове склепіння з витіюватими поясними арками. Чотири голови ангелів зі світло-жовтого вапняку оживляють перехід. Декоративні форми, такі як фризи з листя та капітелі з листя, можна знайти всюди. У листі фриза апсиди ховаються кам'яні ящірки. Герман Фольц[de] облаштував у верхній церкві чудові мармурові гробниці для принца Людвіга Вільгельма, великого герцога Фрідріха I та його дружини Луїзи Прусської.
З верхньої церкви до крипти ведуть широкі сходинки. За кованою брамою, що складається з двох частин, відкривається світле і привітне приміщення. Тут знаходиться 18 домовин, останнє поховання відбулося в 1952 році.
Великогерцозька похоронна каплиця є однією з державних пам'яток і знаходиться під опікою Державних палаців і садів Баден-Вюртемберга. З 2011 року верхню церкву можна відвідати з квітня по жовтень у відповідні години роботи. Крипту можна відвідати лише в рамках спеціальних екскурсій.
Список осіб, похованих у склепі
ред.
Члени сім'ї Баденського дому, які померли до 1888 року, спочатку були поховані у склепі в євангелічній міській церкві Карлсруе і перепоховані у Великогерцозькій усипальниці тільки після Другої світової війни. Список відсортовано за роком смерті:
- Великий герцог Людвіг I Баденський (1763—1830)
- Генрієтта Баденська (1833—1834), дочка принца Вільгельма
- Великий герцог Леопольд Баденський (1790—1852)
- Великий герцог Людвіг II Баденський (1824—1858)
- Принц Людвіг Вільгельм Баденський[de] (1865—1888)
- Принцеса Єлизавета Александріна Вюртемберзька (1802—1864), дружина принца Вільгельма
- Велика герцогиня Софія Шведська (1801—1865), дружина великого герцога Леопольда
- Маркграф Максиміліан Баденський[de] (1796—1882)
- Принц Людвіг Вільгельм Баденський[de] (1865—1888)
- Принцеса Пауліна Єлизавета Баденська[de] (1835—1891)
- Принц Вільгельм Баденський[de] (1829—1897), перепохований у Залемському абатстві
- Принц Карл Баденський[de] (1832—1906)
- Великий герцог Фрідріх I Баденський (1826—1907)
- Розалія, графиня Рена, уроджена баронеса фон Бейст (1845—1908), дружина принца Карла
- Фрідріх фон Рена[de] (1877—1908), син принца Карла
- Принцеса Луїза Прусська (1838—1923), дружина Фрідріха I.
- Останній великий герцог Бадена Фрідріх II (1857—1928)
- Принцеса Гільда Люксембурзька (1864—1952), його дружина
Примітки
ред.Література
ред.- Annegret Kalvelage: «Fernab vom Getriebe der Stadt». Die Grablege der Großherzöge Badens. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg. 32. Jg. 2003, Heft 3, S. 218—221 (PDF).
- Kurt Andermann: Das großherzogliche Mausoleum im Fasanengarten. In: Residenz im Kaiserreich Karlsruhe um 1890. Karlsruhe 1990.
- Bodo Blenk: Die Großherzogliche Grabkapelle in Karlsruhe. Ein Beitrag zur Stadtgeschichte. Hohenwestedt 1978.