Великий артезіанський басейн

Великий артезіанський басейн, також Великий австралійський басейн — розташований в Австралії, у штаті Квінсленд, Новий Південний Уельс, Південна Австралія і Північна Територія. Розвідка басейну ведеться з 1880 року.

Котловина
Великий артезіанський басейн
Great Artesian Basin.png
25° пд. ш. 143° сх. д. / 25° пд. ш. 143° сх. д. / -25; 143
Країна Flag of Australia (converted).svg Австралія
Регіон Квінсленд
Північна територія
Південна Австралія
Новий Південний Уельс
Great Artesian Basin.png
Lightning Ridge bathing thermes supplied by artesian bore water
Hot water bore hole into the Great Artesian Basin in Thargomindah

ХарактеристикаРедагувати

Площа близько 1,7 млн км². Приурочений до великої синеклізи в області сполучення Східноавстралійської платформи і Східноавстралійського складчастого поясу. Зі сходу басейн обмежується Великим Вододільним хребтом, з півдня — хребтами Грей, Бар'єрний та Фліндерс, із заходу — хребтами Стьюарт, Масгрейв, Макдоннелл, на півночі басейн простягається до затоки Карпентарія. Припідняті зони зануреного палеозойського фундаменту утворюють внутрішні границі басейнів другого порядку: Карпентарія, Ероманга, Сурат та ін. Основні водоносні горизонти приурочені до верхньо- і нижньоюрських пісковиків потужністю 100—250 м, глибина залягання 400—1200 м у центрі басейну.

Дебіти свердловин від декількох до 25-40 л/с, самовилив до 60 л/с, коефіцієнт водопроникності у середньому 220—300 м²/добу. Напірні води в основному прісні (у деяких районах Південної Австралії й Північної територій їх мінералізація становить до 3—6 г/л), за складом — НСО3- -Na+, НСО3- -Cl-- Na+. Область живлення басейну — західні схили Великого Вододільного хребта, де за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і поверхневих вод формується потік підземних вод. Потенційні експлуатаційні ресурси підземних вод басейну з мінералізацією до 3 г/л становлять 1772·106 м³ на рік (у тому числі прісних 872·106 м³ на рік).

Технологія розробкиРедагувати

На території басейну пробурено близько 23 тисяч свердловин, з яких самовиливаються 2900. Вода використовується для господарчих цілей, пиття, поливу. Сумарний водовідбір в останні десятиліття XX століття становив близько 530·106 м³ при розрахунковій величині природного живлення 410·106 м³ на рік.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати