Великий Усатівський цвинтар

Великий Усатівський цвинтар — історичний некрополь, розташований у селищі Усатове Біляївського району Одеської області. У центрі кладовища розташований курган, внесений до переліку пам'яток археології. Навколо кургану розташовані численні козацькі поховання. Цей цвинтар, як і Куяльницький цвинтар, що знаходиться на схилі Шкодової гори, був уперше зафіксований на початку 20-х рр. XX ст., під час проведення археологічних досліджень пам'яток усатівської культури. 1670 десятиріччя

Великий Усатівський цвинтар
Usatove Cemetery - kurgan.jpg
Курган в центрі цвинтаря
Інформація про цвинтар
46°31′41″ пн. ш. 30°40′20″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Усатове
Біляївський район
Одеська область
Відкрито 1670-ті
Статус місце розкопокd

Великий Усатівський цвинтар. Карта розташування: Україна
Великий Усатівський цвинтар
Великий Усатівський цвинтар
Великий Усатівський цвинтар (Україна)

Історія виникненняРедагувати

 
Табличка на Великому Усатівському цвинтарі - Пам'ятка археології: Кургани

Цвинтар розташований на верхівці Шкодової гори, яка є центром виникнення Усатівської культури. На горі та в околицях розкопано 18 курганів з кромлехами і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні кинджали, сокири, шила, а також глиняний посуд. Таким чином, перші поховання тут виникли ще у 2400–2000 рр. до н. е.

У 70 рр. 17-го століття відбулося переселення у цей регіон козаків-запорожців, які й заснували станицю Усатове. Тоді, власне, і виник сучасний цвинтар, на якому ховали своїх померлих вихідці із Запорізької Січі, а згодом чорноморські козаки та їхні нащадки. Типові козацькі надгробки представлені кам'яними хрестами, серед яких науковці виділяють 32 типи, за якими можливо визначити соціальний статус похованого.

Сучасний станРедагувати

 
Сучасний меморіальний камінь, встановлений на підніжжі кургану

Довгий час кладовище лишалося недослідженим. Інтерес до цього некрополя виник наприкінці 1980-х років, коли у суспільстві з'явилася увага до історико-культурної спадщини. У додаток до вже існуючого знаку «Пам'ятка археології» на цвинтарі був встановлений камінь у ролі козацького меморіалу.

На цвинтарі залишилося лише близько півсотні цілих кам'яних козацьких хрестів. Хрести все частіш руйнуються переважно під зовнішнім впливом. Багато хрестів повалені, на них наявні численні сліди пошкоджень. У період з 1994 по 2001 рр. відбувалися певні кроки щодо уповільнення руйнування історичного некрополя. Кладовище доглядалося переважно із боку козацьких організацій. Однак, крім позитивного впливу, відбувалися й негативні зміни. Так, для посилення українства намогильних хрестів на деяких з них були видряпані «тризуби».

Але в останні роки увага з боку козацьких громад припинилася, місцева влада також не зацікавлена у збереженні пам'ятки. У жовтні 2011 р. Одеська обласна організація ВО Свободи звернулася до Президента України з вимогою внести цвинтар до реєстру пам'яток культурної спадщини та взяти під охорону держави.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати