Відкрити головне меню

Вели́ке Садо́ве (до 1944 року — Таш-Басти, крим. Taş Bastı, рос. Большое Садовое) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване на півдні району. Історична назва села Таш-Басти означає в перекладі з кримськотатарського «камінь придавив» (крим. taş — камінь; basmaq — давити, жати, натискати; bastı — натиснув, придавив, притиснув, натиснув).

село Велике Садове
Велике Садове. Вид з протилежного боку долини
Велике Садове. Вид з протилежного боку долини
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада/громада Куйбишевська селищна рада
Код КОАТУУ 0120455301
Облікова картка Велике Садове 
Основні дані
Населення 361
Поштовий індекс 98481
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°38′21″ пн. ш. 33°49′43″ сх. д. / 44.63917° пн. ш. 33.82861° сх. д. / 44.63917; 33.82861Координати: 44°38′21″ пн. ш. 33°49′43″ сх. д. / 44.63917° пн. ш. 33.82861° сх. д. / 44.63917; 33.82861
Місцева влада
Адреса ради смт. Куйбишеве, вул. Радянська, 16
Карта
Велике Садове. Карта розташування: Україна
Велике Садове
Велике Садове
Велике Садове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Велике Садове
Велике Садове

Велике Садове у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Село розташоване в центрі району, на початку Другого пасма Кримських гір, на лівому березі річки Бельбек, у початку Бельбекського каньйону, з 1975 року — пам'ятки природи загальнодержавного значення. Над селом, на скельному мисі Куле-Бурун — руїни Сюйренської фортеці.

Велике Садове розташоване за 3 кілометри від «столиці» Бельбекської долини селища Куйбишеве, до Бахчисараю трохи більше 15 км, найближча залізнична станція — Сирень за 10 кілометрів. Найближче село — Мале Садове — за 300 м на іншому березі Бельбека.

 
Вид із села

ІсторіяРедагувати

Судячи з назви, що зберегло історію про якийсь обвал, що зруйнував село, Таш-Басти існували дуже давно, що природно для поселення біля підніжжя середньовічної фортеціі поряд із зруйнованим ще в XV столітті «печерним» монастирем. Але документальних свідчень про село в часи Кримського ханства доки не знайдене (якщо тільки її не об'єднували з тією, що лежить на протилежному березі Кучук-Сюренью).

Після приєднання Крима до Російської імперії Таш-Басти уперше з'являється на військовій карті 1842 року, зазначена умовним знаком «менше 5 дворів»[1], як село Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії.

У «Списку населених місць Таврійської губернії за станом на 1864 рік» (за результатами VIII ревізії) в урочищі Таш-Басти записані 10 дворів (як хутори), 70 жителів і мечеть(на карті 1865 року дворів, чомусь 2[2]). У ці роки село перепідпорядкували в знову створену Каралезьку волость, у складі якої село було до радянської адміністративної реформи 1921 року[3]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р» (складеною за результатами Х ревізії 1887 року) Таш-Басти окремо не згадають[4], але на детальній карті 1889 року є Таш-Басти з 15 дворами, населеними кримськими татарами і уперше застосована друга назва Кучук-Сюйрень[5] (мабуть, в ревізії села врахували разом, як Кучук-Сюйрень).

Наприкінці XIX століття — початку XX століття землі у благодатній, але малонаселеній долині активно розпродавалися спадкоємцями власника околиць з кінця XVIII століття генерал-майора М. О. Говорову[6] під дачі дрібними ділянками[7].

Надалі назва села зазнавала часті зміни: на карті 1922 року — Таш-Басти[8], у 1924 року — Кучук-Сюрень татарський[9]. На 1926 рік, по новому адміністративному діленню, Кучук-Сюрень татарський віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було приписане до Биюк-Сюреньській сільраді[10].

А на карті 1938 року позначено просто одне село Кучук-Сюрень[11]. У 1930 році село віднесли до нового Фотисальському району1933 року — Куйбишевський район)[12].

Після звільнення Криму за Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року кримські татари з села були депортовані в Середню Азію[13], а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей[14].

18 травня 1948 року, указом Президії Верховного Совєта РРФСР село Кучук-Сюрень було перейменоване у Велику Садову (статус села був присвоєний пізніше) і відокремлене від правобережної частини, яка стала Малою Садовою[15].

УкраїнаРедагувати

У грудні 1962 року Куйбишевський район скасували і Велике Садове віднесли до Бахчисарайського[16]. На початку XXI століття було прийнято рішення про об'єднання Великого і Малого Садових під назвою Малосадове][17].

НаселенняРедагувати

Динаміка чисельності населення

  • 1964 — 70 чол.
  • 1926 — 173 чол. (164 кримських татарина, 9 росіян)
  • 1939 — 227 чол.
  • 1989 — 386 чол.
  • 2001 — 361 чол.

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкала 361 особа[18]. Мовний склад населення села був таким[19]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 43 11,91
російська 207 57,34
кримськотатарська 108 29,92
білоруська 2 0,55

ПриміткиРедагувати

  1. «Топографічна карта півострова Крим, л.VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р».[недоступне посилання з березень 2019]
  2. 3/30/Крим_1865_р._південний_Захід.gif «Карта Таврійської губернія за рекогносцируванням, 1865 року, лист 12»
  3. Прохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу. Архів оригіналу за 30 липень 2013. Процитовано 29 липень 2011. 
  4. Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889р[недоступне посилання з травень 2019]
  5. Карта Криму 1889 р. Албат[недоступне посилання з червень 2019]
  6. ИТУАК, т. 26, стр.87. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння
  7. history/moskvych 2.htm Григорій Москвич. Путівник по Криму. С. — Петербург. 1913 р.
  8. «Карта Кримського статистичного управління 1922 р»
  9. Карта південної частини Крима1924 р"[недоступне посилання з червень 2019]
  10. Крим 1783–1998 рр., стор. 308
  11. Карта південної частини Крима 1938 р"[недоступне посилання з червень 2019]
  12. Адміністративно-територіальне ділення Криму[недоступне посилання з березень 2019]
  13. Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. Архів оригіналу за 2 червень 2010. Процитовано 29 липень 2011. 
  14. Про переселення колгоспників в райони Криму[недоступне посилання з березень 2019]
  15. Указ Президії Верховного Совєта РРФСР від 18 травня 1948 року.[недоступне посилання з березень 2019]
  16. Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.[недоступне посилання з травень 2019]
  17. Малосадове[недоступне посилання з червень 2019]
  18. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим