Велика електронна лічильна машина

Велика електронна лічильна машина — сімейство електронних цифрових обчислювальних машин (відоме як БЭСМ від «рос. Большая электронная счётная машина») загального призначення, орієнтованих на вирішення складних завдань науки та техніки. Було розроблене під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Сімейство було розпочате обчислювальною машиною БЭСМ, яка станом на 1956 рік, досягши на той час (після технічних удосконалень оперативної пам'яті) швидкодії у 8–10 тисяч оп./с визнавалася^[ким?] найпотужнішою ЕОМ Європи. Машина була спроєктована і навіть змакетована з МЕОМ в Інституті електротехніки Академії наук України (лабораторія обчислювальної техніки у селищі Феофанія під Києвом, а потім розроблялася та монтувалася в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Дашевським Л. Н., Шкабарою К. О., Рабіновичем З. Л. та іншими розробниками МЕОМ були продовжені роботи по розробці великої ЕОМ в Феофанії (передмісті Києва). У 1954 р. вже у складі лабораторії обчислювальної техніки математичного інституту АН УРСР під керівництвом Б. В. Гнеденка, Дашевського Л. Н. та К. Л. Ющенко ці роботи отримали підтримку АН УРСР вже з назвою: розробка великої асинхронної ЕОМ «Київ» широкого призначення. Таким чином, спадкоємцем розпочатої в Києві БЕСМ є ЕОМ «Київ».

Збереглися свідчення^{[джерело?]} про надзвичайно гостру міжвідомчу боротьбу навколо першої машини серії «БЭСМ», коли міністерство, «в надрах» якого розроблялася конкуруюча машина — «Стріла», просто непостачанням важливого вузла для оперативної пам'яті на кілька років затримало досягнення машиною БЭСМ максимальної швидкодії («притримуючи» БЭСМ на рівні своєї машини).

БЭСМ-1 ред.

Пам'ять — на магнітних барабанах, ртутних лініях затримки, потенціалоскопах, і (у пізніших варіантах) на феритових кільцях. Регістри процесора наявні регістр поточної команди та регістри та регістри лічилників команд — наступних команд місцевого та центрального керування^[1]^:309.

Система команд:^[1]^:311-316

Код₂	Код₁₆	Мнемоніка	Дія	Коментар
010010	12	СК	Складання команд	Унікальна команда, яка призначена для формування нових команд. Зокрема використовувалась задля модернізації адрес для звернення до елементів масивів. Відповідає команді «складання команд» процесора МЕОМ.
011000	18	ПМУК	Перехід на «місцеве керування»
011010	19	ПЦУК	Перехід на «центральне керування»
011010	1A	ИМУК	Зміна лічильника команд місцевого керування
011011	1B	ИЦУК	Зміна лічильника команд центрального керування
000001	01	+	Додавання
100001	21	`,+`	Додавання з вимкненою нормалізацією
000010	02	`-`	Віднімання
100010	22	`,-`	Віднімання з вимкненою нормалізацією
000011	03	`×`	Множення
100011	23	`,×`	Множення з вимкненою нормалізацією
000100	04	`:`	Ділення
			Інші команди	Всього: 45 команд, включаючи, зокрема, команди звернення до зовнішніх пристроїв.

БЭСМ-2/3/4 ред.

В 1959–1966 створено 3 моделі цього сімейства: «БЭСМ-2», «БЭСМ-ЗМ» і «БЭСМ-4» (багато з яких використовувалися і в Україні).

БЭСМ-6 ред.

Докладніше: БЭСМ-6

1967 створена найбільш швидкодіюча обчислювальна машина сімейства — «БЭСМ-6» (швидкодія близько 1 мільйона операцій за секунду, тобто 1 MIPS), яка надзвичайно широко застосовувалась в науковій та господарській діяльності, зокрема впродовж значного періоду була основою для втілення інформаційних технологій в науково-дослідних та інженерно-конструкторських установах України. Виробництво машини розпочато 1968-го року, завершено у 1987-му. Всього зібрано 355 машин. Основна елементна база — транзистори П416.

Джерела ред.

↑ ^а ^б Гнеденко, Б. В.; Королюк, В. С.; Ющенко, Е. Л. (1963). Элементы программирования (PDF) (рос.). Москва: Государственное издательство физико-математической литературы. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.

Послання ред.

Машина электронная вычислительная общего назначения БЭСМ-1 [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.]
А. П. Ершов (1958). Программирующая программа для быстродействующей электронной счетной машины (рос.). Издательство Академии наук СССР. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.

Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЕлемПрог63-1] а ^б Гнеденко, Б. В.; Королюк, В. С.; Ющенко, Е. Л. (1963). Элементы программирования (PDF) (рос.). Москва: Государственное издательство физико-математической литературы. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.

[1]