Відкрити головне меню

Велика Цимбалка — скіфський курган на правому березі річки Білозерки біля західної околиці села Велика Білозерка Великобілозерського району району Запорізької області. Входить до групи курганів Цимбалка. Курган датований IV сторіччям до н. е.

Цимбалка
Цимбалка. Карта розташування: Запорізька область
Цимбалка
Цимбалка
Розташування
Координати 47°16′27″ пн. ш. 34°42′36″ сх. д. / 47.27417° пн. ш. 34.71000° сх. д. / 47.27417; 34.71000
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район Великобілозерський район
Найближче місто Велика Білозерка
Історія
Культура Скіфія
Період IV століття до н. е.
Артефакти 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах; 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна.
Археологи Забєлін Іван Єгорович

Походження назвиРедагувати

 
Кінський налобник із фігурою змієногої богині. Золото.

Єпископ Гермоген писав, що ця могила була обложена великим камінням, які у 1820 році пішли на будівництво Преображенської церкви. За ним, могила названа на честь якогось багача і знахаря Михайла. Цимбалом його прозвали ще й тому, що він грав на цимбалах.[1]

Останнім часом зустрічається також назва кургану — «Цимбалова Могила».

Історія дослідженняРедагувати

Досліджувала курган 186768 експедиція Імператорської Археологічної комісії під керівництвом відомого археолога І. Є. Забеліна.

Опис кургану та знахідокРедагувати

Курган був 15 метрів заввишки і близько 300 метрів в окружності. Об'єм насипу — 32000 кубічних метри. У насипі кургану відкрито центральне поховання і поховання 6 коней. Збруя 4 коней була срібною, двох інших — золотою.

Інтерес становлять 2 довгі золоті налобні пластини: одна з фігурою змієногої богині, друга прикрашена двома грифонами, що стоять на задніх лапах, а також 2 пари нащічників у вигляді листа, що закінчується стилізованим зображенням голови дельфіна.[2]

Крім того, знайдено наконечники стріл, залишки панцира, бронзові набори вуздечок. В наш час ці поховання датовано IV–III ст. до н. е. і віднесено до могил царської знаті[3]

Велика Цимбалка та сьогоденняРедагувати

Сьогодні, поле з розташованими на ньому курганами повністю розоране. Задернованими залишаються кургани № 1 (Велика Цимбалка) та вершина насипу № 2 (Мала Цимбалка).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Таврическая епархия. — Псков, 1887. — С. 261–262.
  2. Ю. В. Болтрик.,ЦИМБАЛКА. http://leksika.com.ua/13171122/ure/tsimbalka
  3. Археология Украинской ССР, 1985, с.85; Давня історія України, 1998, с.144.