Велика Ногайська Орда
Увага: Не вказане значення "common_name"
Увага: Не вказане значення "continent"
| Помилка: No name(s) given | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
| Мови | {{{common_languages}}} | ||||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| |||||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Велика Ногайська Орда | |||||||||||
Велика Ногайська Орда (Великі Ногаї) — держава ногайців (ногаїв), що виділилася у 2-й половині XVI сторіччя з Ногайської Орди. У 1634 році ногаї Великої Орди переселилися на правобережжя Волги, де кочували з Казиєвою Ордою (Малими ногаями).
Історія
ред.В 1557 році бей Ногайської Орди визнав себе васалом московського царя Івана Грізного. Через це Ногайська Орда розділилася на:
- Велику Ногайський Орду (Великі Ногаї), що залишилася у Степовому Заволжі,
- Казиєву Орду (Мала Ногайська Орда, Малі Ногаї, Казиїв улус, Кубанська Орда), що не побажала визнати московський сюзеренітет й відкочувала на чолі Кази-мірзи на захід у Надозів'я[1] й на Кубань.
Однак, дипломат Священної Римської імперії мунд фон Герберштейн на своїй карті Московії, опублікованій ще в 1549 році, поміщає ногайських татар (Nagayske Tartare) в пониззі Волги по обох берегах (див. правий нижній край карти).
У 1577 році столиця Орди, Сарайчик, був узятий московським військом князя Срібного-Оболенського. Кінець Орді як самостійному утворенню поклали нескінченні внутрішні сутички. Вадим Трепавлов виділяє три Смути й агонію Орди[2]. Природно, що початком слабкості держави скористалися суперники Ногайської Орди.
На початку XVII століття ногайські кочовища по обох берегах Яїка до Волги заселили калмики. У 1628-1630 роках калмики на чолі з Хо-Урлюком напали на Велику Ногайську Орду й зайняли межиріччя Волги та Яїка[3].
У 1634 році калмики знову напали на Велику Ногайський Орду й розгромили її, винищивши частину ногаїв; решта була змушена перебратися на правобережжя Волги й кочувати з Казиєвою ордою[1].
В кінцевому підсумку, ногайці перекочували у Передкавказзя.
Примітки
ред.- ↑ а б Заволжье и его обитатели пять веков назад [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Мокеев А., Иванов Р. Всё о Самаре [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.] : Виртуальная экскурсия, представленная на одноимённый международный виртуальный конкурс детского творчества [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.], проводимый Академией информатизации образования, Воронежской секцией Академии педагогических и социальных наук и Воронежскии государственным педагогическим университетом в 1998−2001. — Сайт Воронежского государственного педагогического университета (www.vspu.ac.ru) [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.](Перевірено 7 квітня 2014)
- ↑ Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — ISBN 5-02-018193-5.
- ↑ [Илишкин М. Г. Участие ойрат-калмыков в политической истории Тибета // Сайт «Буддизм в Калмыкии»(Перевірено 7 квітня 2014). Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 3 травня 2019.
{{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в|title=на позиції 100 (довідка) Илишкин М. Г. Участие ойрат-калмыков в политической истории Тибета // Сайт «Буддизм в Калмыкии»(Перевірено 7 квітня 2014)]