Велика Кужелева
Вели́ка Кужелева — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Велика Кужелева | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Дунаєвецька міська громада |
Основні дані | |
Населення | 703 (станом на 01.01.2010) |
Площа | 3,457 км² |
Густота населення | 227,08 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32463 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°52′51″ пн. ш. 27°06′07″ сх. д. / 48.88083° пн. ш. 27.10194° сх. д.Координати: 48°52′51″ пн. ш. 27°06′07″ сх. д. / 48.88083° пн. ш. 27.10194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
171 м |
Водойми | р. Ушиця |
Відстань до обласного центру |
101 км |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Дунаївці |
Відстань до залізничної станції |
45 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Мапа | |
Географія ред.
Подільське село Велика Кужелева розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України. Село лежить на річці Ушиці, яка у південному напрямку сполучає його із Миньківцями.
Клімат ред.
Велика Кужелева знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по країні становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія ред.
В урочищі Глибочиця знайдена стоянка пізнього палеоліту. В селі на високому мисовому виступі, утвореному долиною річки Ушиця, в урочищі (горі) «Містисько» знайдено знахідки фрагментів давнього посуду, скла, заліза, пряслиць та монет. За легендою, тут було місто Кружель, зруйноване Солодивим Буйняком. Біля села — курган і печера довжиною більше 20 метрів. Оповідання про Буняку-Боняка стали предметом спеціальних історичних розвідок[1][2].
Перша письмова згадка датується 26 березня (3 квітня за новим стилем) 1433 року — король Володислав надає шляхтичу Матвію Шилохосту 40 гривень на село Кужелеву.[3]
В пізніші часи Велика Кужелева входила до Королівських маєтностей, належала родинам Чемежинців, Шидловських, Вільчевських.
Церква святого Миколи збудована у 1733 році – дерев’яна. Пізніше названа церквою святої Трійці. Розібрана у 1890 році. Нова церква святої Трійці збудована у 1888 році на високій горі над селом – дерев’яна одноверха, разом з дзвіницею.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.
В 1905 році зафіксована назва «Кужелева Велика».
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Економіка ред.
Біля села знаходиться Великокужелівська ГЕС.
Населення ред.
Населення становить 703 особи (з 367 дворів).
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Овчарук Володимир Борисович — молодший лейтенант, командир взводу 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України; загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
Світлини ред.
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки ред.
- ↑ Кузьмичевский П. Шолудивый Буняка в украинских народных сказаниях. — Киевская старина, 1887 г., № 8, с. 676—713; № 10, с. 233—276.
- ↑ Франко І. Я. Вій, шолудивий Буняка і Юда Іскаріотський. — Україна, 1907 р., т. 1, № 1, ч. 1, с. 50 — 55.
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 31. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
Посилання ред.
- Погода в селі Велика Кужелева [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Kurzelowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 945. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |